Читать «Намір» онлайн - страница 111

«Ну, хлопець на руках ішов… Лунатик усе-таки…»

І так далі. Розуму важко змиритися з тим, що повсякденний спосіб зчитування пам’яті – не єдиний можливий. У зчитуванні можуть трапитись розриви. На інших швидкостях з’являються нові об’єкти, нові зв’язки.

5

Я бачив – от-от, і тяжіння пам’яті Планети буде не сильнішим за притягання інших полігонів пам’яті. Кажучи образно, я виписувався з рідного місця проживання.

У кабінеті професора Галушки серед інших матеріалів з космонавтики натрапив на цікаву книжку, посібник із астрономії. Довідався масу хвилюючих речей. Наприклад, для того, щоби супутник на орбіті вийшов з поля тяжіння Землі, йому потрібно розвинути другу космічну швидкість. А це, за підрахунками вчених, немало – одинадцять із хуєм кілометрів за секунду.

ІНФА ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ: третя космічна – це швидкість, яка дозволяє тілу подолати тяжіння Сонячної системи. Четверта космічна – швидкість, за якої тіло здатне подолати тяжіння нашої галактики. До речі, наша галактика називається Молочним Шляхом.

Я мусив добре постаратися, щоби набрати потрібну швидкість. Припустімо, першу космічну я вже набрав. Тобто маю достатньо швидкості, щоби кружляти на Земній орбіті, відвідувати сусідні пам’яті, інколи навіть вдається сягати планетарної пам’яті ближніх планет – Місяця, Марса з супутниками, Венери.

Фізикам відомо, що кожен додатковий кілограм корисної ваги, яку потрібно запустити у космос, обходиться у додаткові тонни пального. Відповідно, в ракетобудуванні можливі такі варіанти:

а) взяти більше пального;

б) зменшити масу, яку я збираюся вивести у відкритий космос разом із собою.

в) поставити двигуни з вищим ККД.

Наймудріше, звичайно, поєднати перше і друге з третім.

Моє пальне – енергія пам’яті. Це схоже на термоядерний синтез. Спогад – молекула. Потрібно спершу розщепити спогад до атомів (пригадати все в найдрібніших деталях), а потім оживити його (злити в одне, синтезувати, цілісно усвідомити). При цьому виділяється об’єм вільної енергії.

ВИСНОВОК (1): методично накопичувати енергію, запам’ятовуючи різні дрібниці.

Цілу зиму, коли з хати неможливо було вийти гуляти через снігові замети, я клав перед собою якусь буденну річ і намагався запам’ятати її настільки ідеально, наскільки міг. І навіть краще – якщо мій намір відірватися від земної орбіти справді серйозний, я мусив навчитися стрибати вище голови.

6

Інша справа, що енергію, яку я накопичував, я так само легко міг розтринькати. На дрібниці – трохи там, трохи тут. Стекло, як вода крізь решето.

ВИСНОВОК (2): цілодобова пильність, тільки так і не інакше.

Шляхом аналізу витрат я виділив основні пробоїни, крізь котрі витікало «пальне». Зашпаклював їх і 25 годин на добу пильнував, чи нічого звідти не капає. Поки «резервуар» наповнювався, я займався викиданням за борт непотрібних речей, виведення на орбіту яких не давало жодних переваг.

Під непотрібними речами я маю на увазі шматки чужої пам’яті. Адже, коли ми спілкуємося між собою, у нас обох залишається про наше спілкування спогад. Причому в мене – твій, а в тебе – мій. Якби було навпаки, то ти би пам’ятав себе, а я – себе, розумієш?