Читать «Мудрець Країни Оз» онлайн - страница 35

Одразу ж Тигр, що вже почав душити його, обернувся на кролика і втратив вагу, а Кікі підскочив, розправив свої орлині крила і полетів між гілля дерев, де його не так легко могли дістати звірі. Він дуже вчасно зробив це, бо король Гугу вже підповз до краю бескету й приготувався плигнути на хлопця.

З дерева Кікі обернув Гугу на товсту жінку-балакунку і заливався сміхом, дивлячись, як вона стрибає від люті і як всіх звірів вразила нова подоба їхнього короля.

Учасники зборів затремтіли від страху. Вони дуже боялись розділити долю Гугу. І тоді почалася панічна втеча. Сіра мавпа Рангу, мов ошпарена, метнулася в ліс. Ведмідь Бру та єдинорог Лу чкурнули щодуху слідом за нею. Слони й собі повернули в хащі, а всі інші звірі, великі й малі, кинулися врозтіч по джунглях. Вони бігли не оглядаючись, аж поки галявина лишилась далеко позаду. Мавпи подерлись на дерева і перескакували з гілки на гілку, щоб їх не затоптали більші звірі. При цьому вони були такі швидкі та спритні, що випередили всіх. Панічний страх, здавалось, наздоганяв лісових мешканців, і вони забігли так далеко від жахливого чаклуна, як тільки могли.

Але обернені лишились на галяві. Вони були такі вражені й розгублені, що могли тільки сторопіло і безпорадно поглядати одне на одного, хоч усіх їх і розсердило те, що над ними вчинили.

— Хто ви? — спитав хлопчик-жувач кролика.

— Хто ви? — спитала лисиця в ягняти.

— Хто ви? — спитав кролик у жінки-балакунки.

— Я Дороті, — відповіло кучеряве ягнятко.

— Я Мудрець, — відповіла лисиця.

— Я Лякливий Лев, — відповів хлопчик-жувач.

— Я Голодний Тигр, — відповів кролик.

— Я король Гугу, — відповіла жінка-балакунка.

Та коли вони запитали гуску, хто вона така, гном Злючка-Закарлючка не відповів нічого.

— Я просто гуска, — сказав він, — а ким була раніше — не пам’ятаю.

Розділ тринадцятий

Втрата Чорного Саквояжа

Кікі Ару, в подобі Ле-Мав-Ора, видерся на височенне дерево і заховався в густомуплетиві гілок, де його ніхто не міг би помітити. Там він розкрив Чорний Саквояж Мудреця, з яким прилетів від бескету. Хлопцеві кортіло скоріше побачити, як виглядають чародійні інструменти Мудреця, бо він сподівався скористатися деякими з них, щоб ще збільшити свою силу. Та коли Кікі Ару почав витягати із Саквояжа одну річ за другою, всі вони виявились зовсім незрозумілими для нього. А раз так, то вони були йому і зовсім непотрібні.

Кікі Ару, звичайний хлопчик-мрійник, зовсім не був мудрецем або чаклуном. Він ие міг робити нічого незвичайного і лише вмів користуватись чарівним словом, яке викрав у власного батька на Горі Жвак. Через те, поміркувавши трохи, Кікі повісив Чорний Саквояж Мудреця на гілку дерева, а сам спустився нижче, щоб подивитись, чим зайняті його жертви.