Читать «Мудрець Країни Оз» онлайн - страница 33

— Хто король цього лісу?

— Я, — відповів Гугу, пильно дивлячись на лева. — Я леопард Гугу, і я король цього лісу.

— Тоді я з глибокою повагою вітаю вашу величність, — сказав лев. — Мабуть, ви чули про мене, Гугу. Моє ім’я — Лякливий Лев. Я король звірів у всьому світі.

Очі Гугу сердито спалахнули.

— Так, — сказав він, — я чув про тебе. Тебе довго називали королем усіх звірів, але для мене полохливий звір — не король.

— Він не полохливий, ваша величність, — заперечила маленька дівчинка, — він лякливий, тільки й усього.

Гугу зиркнув на дівчинку. Всі інші звірі теж подивились на неї.

— Хто ти така? — запитав король лісу.

— Я? О, я всього лиш Дороті, — відповіла дівчинка.

— Як ти посміла прийти сюди? — суворо запитав Гугу.

— А хіба що? Я ніде не боюся ходити, коли Лякливий Лев зі мною, — сказала вона. — Я знаю його дуже добре і тому можу покластися на нього. Він завжди лякається, коли ми потрапляємо в біду, і через те він лякливий. Але він страшний вояк, і через те він не полохливий. Знайте, що він не любить затівати бійки, та коли його змушують битися, тоді в світі немає звіра, який міг би його збороти.

Король Гугу подивився на велетенську, могутню постать Лякливого Лева і зрозумів, що дівчинка каже правду. До того ж усі інші леви з цього лісу вийшли тепер наперед і низько вклонилися дивному левові.

— Ми вітаємо вашу величність, — сказав один з них. — Ми знали вас багато років тому, ще до того, як ви пішли жити у Смарагдове Місто. І ми бачили, як ви билися з страшними Каліда і перемогли їх. Отже ми знаємо, що ви король усіх звірів.

— Це правда, — відповів Лякливий Лев, — але я прийшов сюди не для того, щоб правити звірами цього лісу. Тут королює Гугу, і я вірю, що він добрий король, справедливий і мудрий. Я прийшов з своїми друзями, щоб бути гостем Гугу, і розраховую на вашу гостинність.

Ці слова сподобались великому леопардові, і він квапливо сказав:

— Я з великою радістю вітаю вас у своєму лісі. Але хто ці невідомі з вами?

— Дороті представилась вам сама, — відповів Лев, — і ви полюбите її, коли познайомитесь краще. А цей чоловік — це Мудрець Країни Оз, мій друг, який знає багато чарів і може робити дивовижні речі. А ще сюди прийшов мій вірний і випробуваний друг Голодний Тигр, який живе зі мною у Смарагдовому Місті.

— І він завжди голодний? — запитав єдинорог Лу.

— Так, — сказав Тигр, відповідаючи на запитання сам. — Я завжди голодний на товстеньких дітей.

— То хіба ви не можете знайти товстеньких дітей у Країні Оз, щоб наїстись? — знов запитав єдинорог Лу.

— Звичайно, їх там багато, — відповів тигр, — та, на щастя, у мене така ніжна вдача, що я не можу дозволити собі їсти маленьких дітей. Через те я завжди голодний. Але я ніколи не їм діточок, бо цього не дозволяє мені моя вдача.

Ніхто з присутніх на галяві звірів не здивувався так раптовій появі чотирьох мандрівників, як гном Злючка-Закарлючка. І він страшенно злякався, бо пізнав у них своїх найзапекліших ворогів. Але гном розумів, що він добре замаскований подобою чудернацького звіра і тому пришельці не розпізнають у ньому колишнього короля гномів. Це його трохи заспокоїло, і гном вирішив, що Мудрець і Дороті не зруйнують його планів.