Читать «Мудрець Країни Оз» онлайн - страница 23

Тепер король звірів заговорив до Злючки-Закарлючки трохи прихильнішим тоном.

— Ми змушені повірити вашій розповіді, оскільки ви довели свою силу, — сказав він. — Але якщо ви такі всемогутні чародії, то чом ви не переможете людей Країни Оз без нашої допомоги? Навіщо вам здалося турбувати нас?

— Ех, — відповів старий підступний гном. — Жоден чародій не може зробити всього. Перевтілювати нам легко тому, що ми Ле-Мав-Ори. Але ми не можемо воювати й перемогти навіть таких слабких істот, як люди Країни Оз. Однак ми залишимося з вами, даватимемо поради й допомагатимемо вам, а потім, коли настане час, ми обернемо всіх людей Країни Оз на звірів, а всіх звірів на людей.

Король Гугу подивився на своїх радників.

— Що ми відповімо цьому дружелюбному пришельцю? — запитав він.

Колишній єдинорог Лу витанцьовував у колі й перекидався, мов клоун.

— Повірте мені, ваша величність, сказав він, — бути людиною набагато цікавіше, ніж єдинорогом.

— Ти виглядаєш якимсь дурником, — буркнула сіра мавпа.

— Зате почуваю себе чудово! — відповів чоловічок-звір.

— Я волів би залишитись ведмедем, — сказав великий Бру. — Я народився ведмедем і знаю тільки ведмежі стежки. Отже, життя ведмеже мене цілком задовольняє.

— Це тому, — сказав старий гном, — що ви не знали нічого кращого. Коли ми переможемо людей Країни Оз і ви самі станете людиною, ви будете радіти з цього.

Велетенський Леопард опустив голову на стовбур і, здавалось, глибоко замислився.

— Лісові звірі повинні вирішити це питання самі, — промовив він нарешті. — Іди, Рангу, в ліс, і нехай твоє мавп’яче плем’я розголосить наказ, щоб усі лісові звірі прийшли на велику галявину завтра до схід сонця. Коли всі зберуться, цей змішаний звір-чародій поговорить з ними і розповість їм усе, що казав нам. І якщо вони вирішать виступити проти людей Країни Оз, які нібито готують війну проти нас, я сам поведу всіх звірів на бій.

Сіра мавпа Рангу підхопилася з місця і швидко побігла в ліс виконувати наказ. Ведмідь закректав і теж пішов геть. Король Гугу підвівся, розправив своє могутнє тіло і сказав Злючці-Закарлючці:

— Зустрінемося завтра, коли сходитиме сонце, — і, зробивши кілька величезних стрибків, зник серед дерев.

Чоловік-єдинорог, залишившись на самоті з пришельцями, раптом припинив свої клоунські викрутаси.

Краще оберніть мене знову на єдинорога, — сказав він. — Мені сподобалось бути людиною, та ж лісові звірі не знають, що я їхній друг Лу, і вони ще до ранку можуть роздерти мене на шматочки.

Кікі повернув йому його справжню подобу, і єдинорог чкурнув у ліс. щоб приєднатися до своїх співбратів.

Гном Злючка-Закарлючка був задоволений з свого успіху.

— Завтра, — сказав він Кікі Ару,—ми переможе мо цих звірів і пошлемо їх воювати проти людей Країни Оз. От тоді я вже помщуся Озмі, Дороті й усім іншим своїм ворогам!

— Але ж це я усе роблю, — сказав Кікі.

— Не має значення. Зате ти станеш королем Кра їни Оз, — пообіцяв Злючка-Закарлючка.

— А дозволить мені великий леопард стати королем Країни Оз? — з тривогою запитав хлопчик.

Гном наблизився до нього й прошепотів: