Читать «Майстер реліквій» онлайн - страница 62
Крістофер Баклі
Але він хотів гідно зустріти це, тож почав готувати себе до майбутніх випробувань. Годинами він тренувався у замковому дворі з майстрами-фехтувальниками та зброярами Фрідріха, відновлюючи старі навички і відпрацьовуючи нові. Адже він склав зброю невдовзі після бою під Чериньолою, заприсягнувшись ніколи більше не брати її до рук, окрім тих випадків, щоб захистити себе.
Нарешті, в один з перших днів березня, його викликали. Дісмас увійшов до приймальні Фрідріха. Там на нього чекали сам курфюрст, Спалатин і Дюрер, який перший раз у житті мав розгублений вигляд. Дісмас уклонився Фрідріху, кивнув Спалатину і проігнорував Дюрера.
— Племіннику, у тебе значно кращий вигляд.
— Це все завдяки моєму дядечкові.
Фрідріх набрав повітря, розтягнувши міхи огруддя.
— Як ти вже знаєш, Спалатин обговорив справу твоєї покути з багатьма авторитетними особами. Якби це залежало від мене, я б її скасував. Але це не так. І мені, Дісмасе, дуже шкода. Шкода до глибини душі.
Дісмасові було важко бачити Фрідріха у такому стані.
— Дядечку, я розумію.
Фрідріх кивнув Спалатину. Той заговорив:
— Герцог Савойський покаже плащаницю в Шамбері четвертого дня травня, тобто за два місяці.
Дісмас швидко порахував: десять миль на день.
— Кардинал вимагає, щоб вас, Дісмасе, супроводжували троє його людей. З нашого боку, ми домоглися від кардинала, що вони мають поводитися як ваші підлеглі. Віднині ви їхній капітан. Їм доручено всіляко допомагати вам у «перенесенні». Я знаю, що ви не терпите ландскнехтів. Але пам'ятайте, що в першу чергу кардинал бажає успіху вашої місії. Таким чином, можна сподіватися, що вони
Фрідріх скоса нищівно поглянув на Дюрера.
— Я наказую тобі також взяти із собою майстра Дюрера. Тобі треба виконати свою спокуту, майстрові Дюреру — свою.
— З усією повагою, дядечко, але майстер Дюрер може, припустимо, добувати сіль у Сілезії заради своєї спокути. Я відхиляю його товариство.
— Я посилаю його не з метою турбувати тебе. В нього є ті здібності, які можуть стати у нагоді під час такої складної справи, як ця.
— Я добре знайомий зі здібностями майстра Дюрера. Мені вони не потрібні.
— Я роблю це
Дюрер нарешті заговорив:
— З повагою, ваша милосте, але Дісмасу, звісно, вже досить непокоїтися, не маючи…
— Майстре Дюрер! Ось ваш вибір. Або ви супроводжуєте Дісмаса в Шамбері, виконуючи його накази і допомагаючи у всьому. Або лишаєтесь тут. Ви живописець. У нас завжди є робота для живописців. Чи не так, майстре Спалатин?