Читать «Коли час лише починався» онлайн - страница 6
Роберт Ф. Янг
вони набувають здатності холоднокровно ухвалювати розумні рішення, керуючись виключно
суворою логікою. Це дозволяє їм діяти з найбільшою можливою ефективністю. У
підготовчій школі Інституту ми зі Скіпом проходили так званий додесентименталізаційний
курс. Ще чотири роки і нам почнуть давати спеціальний препарат для десентименталізації. А
4
потім...
- Скр-р-р-р-і-і-і-і-і!.. Із страшним скреготом один з птеранодонів прокреслив навскоси
по поверхні захисного поля. Його відкинуло убік і перш ніж він знову відновив рівновагу і
злетів в небо, Карпентер побачив в кабіні людину. Він встиг розгледіти лише нерухоме,
нічого не виражаюче обличча, але по його положенню здогадався, що пілот керує літаком,
розпластавшись між чотириметровими крилами. Марсі вся тремтіла. - Мені здається... мені
здається, вони вирішили нас убити, містере Карпентер, - слабким голосом сказала вона.-
Вони погрожували це зробити, якщо ми спробуємо втекти. А взагалі вони вже записали на
плівку наші голоси з проханням про викуп і, звісно, зрозуміли, що ми їм більше не потрібні.
Карпентер потягнувся назад і погладив її руку, що лежала на його плечі.- Нічого,
крихітко. Ти під захистом пана Сема, так що боятися нічого. - А він... його, правда, так
звуть? - Точно. Високоповажний Сем Трицератопс. Познайомся, Семе, - це Марсі. Наглядай
гарненько за нею і за її братом, чуєш? Він обернувся і подивився в широко розплющені
блакитні очі дівчинки. - Говорить, що наглядатиме. Готовий сперечатися, що на Марсі нічого
подібного не винайшли. Вірно? Вона похитала головою - на Марсі це, мабуть, був такий же
звичайний знак заперечення, як і на Землі, - і йому на мить здалося, що на губах у неї от-от
з'явиться боязка усмішка. Але нічого не відбулося. Ще б трішечки...
- Дійсно, у нас такого немає, містере Карпентер. Він поглянув крізь ковпак на
птеранодонів, що кружляли в небі (він все ще подумки називав їх птеранодонами, хоча тепер
вже знав, що це таке). - А де їх міжпланетний корабель, Марсі? Десь поблизу? Вона ткнула
пальцем вліво. - Онде. Перейти річку, а потім болото. Ми зі Скіпом втекли сьогодні вранці,
коли Фрітад заснув - він чергував біля люка. Вони жахливі сплюхи, завжди сплять, коли
підходить їх черга чергувати. Рано чи пізно Космічна поліція Великого Марса розшукає
корабель і ми вважали, що доти зможемо ховатися. Ми пробралися через болото
і перепливли річку на колоді. Це було... це було просто жахливо - там такі великі змії з
ногами, вони за нами гналися і... Він відчув плечем, що вона знову вся тремтить. - Ну от що,
крихітко, - сказав він.-Лізь швиденько назад до каюти і приготуй що-небудь поїсти собі і
Скіпу. Не знаю, чим ви звикли харчуватися, але навряд чи це що-небудь зовсім несхоже на
те, що є в запасі у нашого Сема. Біля шафи ти побачиш такі квадратні запаяні банки - в них
бутерброди. Вгорі, в холодильнику, високі пляшки, на них намальоване коло з маленьких