Читать «Загадка дивного кохання» онлайн - страница 88
User
логію долі талановитого письменника Григора Тютюнника,
лауреата премії імені Лесі Українки, який претендував на дер-
жавну Шевченківську премію, але вона дісталась іншому пись-
менникові і тоді Григір Тютюнник повісився.
Відзначу, що й донині існують різні версії смерті
Івасюка. Ніхто не вірить, що він здійснив акт суїциду через
повішення.
Його могилу тричі підпалювали. У 1994 році Президент
Леонід Кравчук підписав указ про присудження Володими-
рові Івасюку Шевченківської премії посмертно, а 1 березня
2004 року Президент Віктор Ющенко присвоїв йому звання
Героя України.
Композитор помер таким молодим, але пісні його зву-
чать усюди і пам’ять про нього житиме у віках.
150
ЇЙ ТАК ХОТІЛОСЯ ЖИТИ
Мрія кожної людини – жити щасливо і довго на пре-
красній землі, що зветься Україною. Та багато хто покидає
цей благодатний край, проживши в ньому недовго.
Наталія Чайка-Бузинна – одна із таких, що пішла у
засвіти у 25-річному віці, залишивши напівсиротами двох
маленьких дітей. Про наближення смерті відчула за два
роки до скону, захворівши тяжкою невиліковною хворо-
бою. Не допомогли ні дорогі ліки, ні лікування в Німеччині.
Наталя народилася 1959 року в Києві, в побожній хрис-
тиянській родині, де на першому місці було духовне життя,
а потім усе інше. Батько Наталії, Яків Бузинний – відомий
поет, який написав і видав чимало прекрасних поетичних
книг, у яких переважає релігійна християнська тематика.
Такою поезією можна насолоджуватись, читати як вечірню
молитву до Бога за прожитий день, за здійснену працю, за
можливість спілкуватися з людьми, творити добро в ім’я
Отця, і Сина, і Духа Святого.
Тішилися батьки красунею-дочкою. А ще більше радо-
сті прийшло до рідної оселі, коли дочка в 21-річному віці
вийшла заміж і невдовзі народила двох діточок. Та тіши-
лися всі недовго, бо через два роки захворіла тяжкою хво-
робою, причиною якої стало опромінення молодої дівчини
в дні аварії на ЧАЕС.
Знаючи про свою неминучу загибель, вона до остан-
нього подиху не здавалась. Їй так хотілося жити заради сім’ї,
маленьких дітей. Лише впродовж п’яти років писала вірші, а
як багато в них є повчального, любові до Бога. Поетеса шкодує
перед самісінькою смертю, що так мало довелось пожити на
цьому світі, але вона не боїться, що її накриє могильна плита.
151
Немилосердна смерть забрала її на той світ 7 червня
1994 року. За два роки до смерті поетеса написала вірша, в
якому є такі рядки:
Її збірка поезій «Страшусь ли я смерти?» двічі уже вида-
валась після її передчасної смерті. Її вірші спонукають заду-
матись тих, які їх прочитають, що життя може бути таке
коротке і треба вчасно зрозуміти суть перебування людини
на цьому світі, що залишить в ньому і з чим стане перед
