Читать «Загадка дивного кохання» онлайн - страница 87

розумових здібностей. Мову поведу про талановитого буко-

винця родом із міста Кіцманя Чернівецькох області, про

якого рано дізналася вся Україна. Це Володимир Івасюк

(04. 03. 1949 – 18 05. 1979). Не стану переказувати його біо-

графію, а лише відзначу, що його талант до музики, скла-

дання віршів проявився в ранньому дитячому віці. Вчився

в медичному інституті і після 4 року навчання на Буковині

перевівся у Львівський медичний інститут, щоб одночасно

вчитися по індивідуальній програмі ще й в консерваторії.

Лікар, скрипаль, грав на фортепіано, віолончелі, гітарі,

виконував свої пісні, малював. Його пісні виконували і відомі

на той час співачки естрадного жанру. Про нього заговорив

інтелектуальний світ. Слава про молодого композитора

поширювалась з неймовірною швидкістю. Його пісні спі-

вали і на інших континентах. Кажуть, що дехто йому зави-

дував, бо скрізь він встигав, виконував громадську роботу і

навіть у 1974 році був делегатом ХХІІ з’їзду ЛКСМУ.

І ось 25 квітня 1979 року Володимир Івасюк пропав.

Пізніше хтось пригадав, що цього вечора до нього при-

їхали легковим автомобілем два чоловіки і він поїхав із

ними. Почалися тихі розмови, підозри чогось невідомого.

Одні казали, що хтось із його конкурентів викрав компо-

зитора, інші – що, можливо, затримали в КГБ. Кількаденні

пошуки не дали результату і лише 18 травня 1979 року його

випадково знайшов повішеним солдат, що виконував якесь

завдання командира військової частини, що розташовува-

лась неподалік цього місця, в Брюховицькому лісі. Відразу

взяли повішеного на медичну експертизу, яку проводив

Зілінгуров, доцент Львівського медичного інституту. Слід-

чим і медичною експертизою було доведено, що відомий

композитор покінчив життя самогубством через повішення

на дереві в лісі.

149

22 травня 1979 року труну з небіжчиком несли на Личаків-

ський цвинтар через усе місто, співаючи «Чуєш, брате мій…»

Серед людей, а особливо тих, хто його добре знали, поши-

рювалися різні версії причини смерті композитора. Щоб не

надавати надто великого розголосу цій події, в газеті «Вільна

Україна» виступив прокурор області і вніс ясність щодо при-

чини його самогубства. Основну увагу звернув на те, що компо-

зитор перед тим кілька тижнів лікувався у Львівській психлі-

карні і там виношував думки про самогубство. Це згодом під-

твердила його наречена Тетяна Жукова, з якою Володимира

Івасюка зв’язували впродовж п’яти років романтичні стосунки,

і якій він сказав про самогубство, перебуваючи в психлікарні.

Про це вона відкрито неодноразово говорила. Дехто припу-

скався думки, що красуня-блондинка Тетяна Жукова закру-

тила голову не тільки Володимирові, а й іншим молодим

хлопцям і хтось із її ревнивих кавалерів наважився знищити

суперника. Довго не вщухали розмови про його смерть. Навіть

рідні і близькі знайомі не вірили в те, що це було самогубство, а

думали, що хтось став до цього причетним. Дехто із викладачів

консерваторії вважав, що надто чутливий характер В. Івасюка

міг стати приводом самогубства, що йому не дали премії імені

Миколи Островського, на яку він претендував. Приводили ана-