Читать «Загадка дивного кохання» онлайн - страница 103
User
рідну землю.
На мою думку, треба кидати на передовій такий клич:
«Будемо боротися так, щоб ми жили, а наші вороги вми-
рали за свою батьківщину, яка їх послала воювати в наш
край, або за ті гроші, які їм заплатили, щоб вони чинили
злочини на нашій землі».
Якось у розмові син сказав, що хоч я і написав багато
романів, повістей, новел, оповідань, але мене ніхто не зга-
дає, усі швидко забудуть. Я не став йому перечити, бо й
сам про це добре знаю і можу прицитувати слова Тараса
Шевченка, що навіть «ніхто не гавкне, не лайне, наче не було
мене». Цим я не дуже переймаюся. І наостанок можу ска-
зати, що пам’ять потрібна не мертвим, пам’ять потрібна
живим. І якщо життя людини нічого не змінило в цьому
світі або хоч в навколишньому середовищі, то воно справді
не має жодної вартості і тому-то не залишила людина після
себе ні тіні, ні пам’яті тих, хто житиме в майбутньому. Тому
відкрито признаюсь, що майбутнього уже не бачу, а багато
з того, про що мріяв, не збулось. Але щастя своє вбачаю в
тому, що живу і можу на весь голос сказати: «Яке то щастя
жити!»
175
У ПОШУКАХ ІСТИНИ
Кожна свідома людина хоче пізнати істину в житті,
та не кожному вдається осягнути її розумом. Що ж таке
істина? Уже в сиву давнину Арістотель (384-322 р. до н. е.)
стверджував, що «істина – однаковість змісту дійсному ста-
нові речей».
Істина – правда, справедливість, аксіома, реальність.
Іншими словами – це правильне відображення явищ об’єк-
тивної дійсності. Перевірка істини здійснюється шляхом
зіставлення її з логічним мисленням і практикою.
Завжди, коли хтось доказує правду, істину, то виника-
ють дискусії, але істина в дискусіях і суперечках не народжу-
ється, хоч схильність до таких дискусій про істину, правду
є у багатьох людей. Особливо розгоряються гарячі дискусії,
коли мова заходить про апокаліпсис, що провіщає, напи-
сане в 68-69 роках апостолом Іоанном Богословом, кінець
світу. Але чи потрібно свідомо осмислювати, пізнавати
непізнане і нарешті зрозуміти істину? Не пізнавши істини
впродовж життя, людина несвідомо морально обкрадає
свій вік, а виконує те, що їй кажуть і вважає що це і є та
істина, про яку говорять лише мудреці, або як казали
колись селяни, «мудрагелі». По-різному трактують вчені і
священнослужителі пошук істини. Так, Шрі Ауробіндо вва-
жав, що «логіка – найгірший ворог істини». А Тацит Публій
(55 – 120 рр. н. е.) писав, що «гнів заважає розуму бачити
істину». Згадаймо слова апостола Якова: «Не платіть нікому
злом за зло, дбайте про добре перед усіма людьми. Бог про-
тивиться гордим, а смиренним дає благодать».
Істиною є те, що кожна дорога приводить до мети, осо-
бливо не звичайна колія, шосе, а життєвий шлях. У одних
ця дорога довга, в інших – середня, а дехто йде дорогою
176
життя недовго і опиняється молодим уже в іншому вимірі
світу, де панує вічний спокій, або тиша, поки її хтось не
порушить. Сонце мусить зайти за небосхил, щоб з’явитись
уранці. Хтось повинен умерти, щоб народилось життя.
Щоб був сенс, потрібно в нього вірити. Істина – це спокій.
