Читать «Досить Катрін» онлайн - страница 6

За п’ять хвилин вони припаркувалися в другому ряду на вулиці в Чиказькому передмісті Рейвенсвуд і одночасно вистрибнули з машини. Гассан увірвався до будинку з Коліном на хвості. Його мати дрімала у м’якому кріслі в гарно обставленій вітальні.

— Ма, привіт, — сказав Гассан. — Прокинься.

Вона смикнулась, прокинувшись, усміхнулась і привітала хлопців арабською. Колін відповів їй теж арабською і продовжив:

— Моя дівчина покинула мене, і я дуже пригнічений. Тому ми з Гассаном збираємося поїхати на… на… канікули за кермом. Я не знаю цього слова арабською.

Пані Гарбіш похитала головою і стиснула губи.

— Я ж говорила, щоб ти не плутався з дівчатами, — промовила вона англійською з акцентом. — От Гассан — хороший хлопчик, він не ходить на ці «побачення». І поглянь, який він щасливий. Тобі треба повчитися в нього.

— У подорожі він мене навчить. — сказав Колін, хоча важко було вигадати щось більш далеке від правди. Гассан влетів до кімнати з дорожньою сумкою, напханою одягом.

— Охібоке, ма, — сказав він і нахилився, щоб поцілувати її в щоку.

Раптом до вітальні увійшов пан Гарбіш у піжамі й відрізав англійською:

— Ти нікуди не їдеш.

— О, тату. Ми мусимо. Поглянь на нього. Він геть розчавлений.

Колін витріщився на пана Гарбіша, намагаючись вдавати якомога розчавленішого.

— Він поїде хоч зі мною, хоч без мене. Та я принаймні зможу приглядати за ним.

— Колін — хороший хлопчик, — сказала пані Гарбіш чоловікові.

— Я телефонуватиму вам щодня, — додав Гассан. — Та ми й не будемо довго. Тільки поки йому полегшає.

Колін імпровізував на ходу:

— Ми з Гассаном знайдемо роботу, — заявив він панові Гарбішу. — Нам час навчитися цінувати важку працю.

Пан Гарбіш схвально хмикнув. Тоді повернувся до Гассана.

— Тобі для початку треба навчитися не дивитися цю жахливу «Суддю Джуді». Як на мене, то якщо ти зателефонуєш мені за тиждень і скажеш, що знайшов роботу, можеш залишатися де хочеш і скільки хочеш.

Гассан, наче не почувши образливих закидів, промимрив покірно: «Дякую, тату». Поцілував матір у обидві щоки й вискочив за двері.

— От мудак, — сказав Гассан, опинившись у безпеці в Чортопхайці. — Він вважає мене лінивим — нехай так, але плямувати ім’я найкращої судді реаліті-шоу в Америці — це огидно.

Гассан заснув близько першої години, і Колін, трохи сп’янілий від кави з доброю порцією вершків на заправці та від космічної безлюдності нічного шосе, їхав Індіанаполісом на південь по 1-65. Ніч була тепла як для початку червня, і оскільки кондиціонер у Чортопхайці в цьому столітті не вмикався, вікна були відчинені. Водіння мало ту перевагу, що забирало достатньо уваги — «машина на узбіччі, може бути коп, знак обмеження швидкості, треба обігнати цю фуру, увімкнути поворот, дзеркало заднього огляду, витягнути шию, щоб побачити „сліпу зону“, так, тепер у ліву смугу», — щоб відволікти від болючої дірки всередині.

Щоб заповнити чимось голову, Колін почав думати про порожнини в чужих животах. Згадав про ерцгерцога Франца Фердинанда, вбитого 1914 року. Поглянувши на кривавий отвір від кулі у своєму животі, той сказав: «Це нічого». І помилився. Немає сумнівів, що ерцгерцог Франц Фердинанд відігравав значну роль, хоч не був ані вундеркіндом, ані генієм: його вбивство спровокувало Першу світову війну — отож його смерть мала наслідком 8 528 831 іншу смерть.