Читать «Джон Ґрішем. Інформатор» онлайн - страница 76

Грег Маєрс перебував на своєму любому човні на причалі у Нейплз, Флорида. В цю пообідню пору він насолоджувався напоями на «Конспірації», переглядаючи пресу з Пенсаколи, Таллахассі та Джексонвілля. Життя на човні дарувало відчуття свободи, він ніколи не знав, куди його занесе завтра. Слідкуючи за новинами з місць, що колись слугували йому притулком, він пригадував минуле, хороші часи, а тому це було важливо. До того ж у нього там було багато ворогів, чиї імена іноді з’являлися на сторінках газети.

Маєрс був шокований, прочитавши, що Г’юго загинув пізно вночі в аварії на території резервації тапакола, а його колега Лейсі Стольц отримала важкі травми. Жахливі новини, і причина не викликає сумнівів. Відбудеться розслідування, усі зачіпки перевірять, рано чи пізно хтось покаже пальцем. Як завжди, він очікував найгіршого: зіткнення — це справа Дюбоса, хоча насправді усе було не так просто, як здавалося.

Що більше він читав, то гірше почувався. Хоча він зустрічався із Г’юго і Лейсі лише тричі, вони сподобалися йому і він ними захоплювався. Детективи були розумні та скромні, були віддані своїй роботі, хоч і не заробляли багато. Через нього вони почали переслідувати нечесну суддю та її спільників. З його провини загинув Г’юго.

Грег зійшов з човна і рушив вздовж пірсу. Він знайшов лавку з видом на затоку і просидів там досить довго, звинувачуючи себе у тому, що сталося. Маленька таємна змова раптом перетворилася у щось небезпечне.

Розділ 15

Гейсмер прибув до лікарні у четвер о восьмій ранку. Він зазирнув до кімнати очікування, щоб привітатися з Анною Стольц, яка була там сама. Життєво важливі органи Лейсі були в порядку. Минулої ночі лікарі припинили давати їй барбітурати, тож вона потроху приходила до тями. Через півгодини увійшла медсестра і повідомила Анні, що її дочка прокинулася.

— Я розповім їй про Г’юго, — сказав Гейсмер. — Спочатку йдіть ви, побудьте з нею кілька хвилин, а тоді зайду я.

Оскільки Лейсі все ще перебувала у відділі інтенсивної терапії, раніше Майкл не наполягав на візиті. Коли ж тепер він увійшов до палати, його приголомшило обличчя жінки. Воно все було в синцях, лілових і фіолетових, в подряпинах і дрібних порізах, при цьому набрякло так, що Лейсі ледве можна було упізнати. Між опухлих повік проглядала вузька щілина очей, в якій майже не видно було зіниць. Дихальна трубка закріплена в куточку рота. Майкл ніжно торкнувся руки жінки і привітався.

Вона кивнула і щось пробурмотіла — трубка заважала їй розмовляти. Анна Стольц сиділа на стільці й витирала очі.

— Як ти, Лейсі? — запитав Майкл, ледь стримуючи емоції. Таке гарне обличчя — і таке понівечене.

Вона злегка кивнула.

— Я нічого їй не говорила, — шепнула Анна.

До палати прослизнула медсестра і стала поряд з Анною.

Майкл підступив ближче і сказав:

— Це було лобове зіткнення. Страшна аварія, Лейсі.