Читать «Джон Ґрішем. Інформатор» онлайн - страница 74

Він розповів, що вечір понеділка в окрузі видався тихим, власне, як і будь-який інший вечір, життя вирувало лише в казино. Ніхто не повідомляв про бійку, напад, переслідування чи підозрілих типів. Усе було спокійно, поки не сталася аварія.

— Звідси до місця трагедії близько п’ятнадцяти кілометрів, правильно? — запитав шериф.

— Так, якщо по прямій.

— Тож за часом усе збігається.

— Схоже на те.

Шериф почесав підборіддя, заглибившись у роздуми.

— Якщо хлопець із поламаним носом і водій викраденого пікапа — одна людина, то як йому вдалося вибратися з машини, потім вмовити незнайомця підвезти його і, нарешті, добратися сюди всього лише за п’ятнадцять хвилин?

— Не знаю. Ви шериф.

— Можливо, то не був незнайомець.

— Я теж про це думав.

Фрог погодився скопіювати відео і надіслати його шерифу. Вони вирішили ще день чи два почекати, перш ніж проінформувати індіанців.

Розділ 14

В середу по обіді Майкл Гейсмер зібрав працівників, які залишилися у його відділку в Таллахассі. Не було лише двох детективів РСП, що працювали в офісі у Форт-Лодердейлі. Джастін Берров, що мав шестирічний досвід, став головним детективом. Він зіграв невдалу партію в гольф із Г’юго тиждень тому, і загалом йому було відомо про скаргу Грега Маєрса, але про масштабну змову, що за нею крилася, він нічого не знав. Джастін вів власні розслідування, які забирали купу часу. Медді Різ працювала тут менше року. Вона нічого не знала про історію з Ванном Дюбосом, корупцію в казино чи суддю Клаудію Макдовер.

Майкл почав зі звернення Маєрса, а потім розповів і про все інше. Присутні сприйняли це з певною недовірою та страхом. Звісно, їхній бос не планував передати справу їм. Гейсмер наголосив, що насправді жодне із звинувачень, висунутих Маєрсом у скарзі, не було доведено, і він переконаний: РСП не зможе їх підтвердити. Разом з тим, Майкл був упевнений, що Лейсі та Г’юго ризикнули зайти на заборонену територію.

— Аварія сталася за обставин, що викликають сумніви, — сказав він. — Їхній потенційний інформатор заманив їх у віддалену місцевість. Ми не знаємо, чи відбулася зустріч, і не дізнаємося, поки Лейсі не прийде до тями. Все відбулося на прямій дорозі, в ясну погоду, там не було іншого транспорту, на них налетів крадений пікап, водія якого, швидше за все, ніколи не знайдуть. Подушка безпеки на місці пасажира разом із паском безпеки, вочевидь, була навмисно зіпсована і тому не спрацювала. Робочі телефони зникли. Припускаю, що їх забрали. Ми плануємо наполягати на розслідуванні, але маємо справу з плем’ям таппакола, а це не типова правозахисна установа.

— Тобто ви натякаєте, що Г’юго вбили? — запитала Медді.

— Поки що ні. Я лише хочу сказати, що обставини, за яких він загинув, дуже підозрілі.

— Як щодо ФБР? Хіба це не їхня юрисдикція?

— Так, їхня, ми можемо попросити їх про допомогу, як тільки вона нам знадобиться, але не зараз.

Медді прочистила горло й запитала:

— Де ж тоді ця справа зараз?

— Вона на моєму столі, — відповів Майкл. — Не знаю, що робитиму з нею, але наразі вона моя.

— Якщо ти не проти, то і я скажу свою думку, — озвався Джастін. — Я не думаю, що справа нам по зубах. Якщо там і справді відбувається якась кримінальна активність, то якого дідька ми туди ліземо? Це завдання для хлопців зі значками, пістолетами і рештою тієї чортівні.