Читать «Джон Ґрішем. Інформатор» онлайн - страница 27

— Якщо Маєрс не помиляється, вона має свою частку прибутку від грального бізнесу. В це важко повірити, тобі так не здається? Я маю на увазі те, що її обрали люди і в неї чудова репутація.

— Це точно. Ми бачили суддів, які робили дивні речі, але ж не так нахабно.

— Як би ти це пояснив? Які в неї можуть бути мотиви?

— Це ти у нас самотня жінка, яка намагається побудувати кар’єру. Отож, тобі й відповідати на це питання.

— Не можу. Що там іще?

Г’юго покопирсався у своєму портфелі й дістав нові папери.

Тільки-но детективи заїхали у приміські райони округу Бредфорт, як одразу стало зрозуміло, що попереду мають бути в’язниця і виправні заклади. Поблизу маленького, на п’ять тисяч жителів, містечка Старк вони повернули біля знака, що вказував дорогу до державної в’язниці Флориди. Вона слугувала домівкою для понад тисячі ув’язнених і чотирьохсот засуджених до смертної кари.

Більше людей на лаві смертників було лише у Каліфорнії. Третє місце посідав Техас — до смертної кари там було засуджено приблизно 330 осіб. Хоча в Каліфорнії не були зацікавлені у страті людей, проте цей вид покарання призначили 650 арештантам. Флорида намагалася досягти таких показників, як у Техасі, але на заваді стали апеляційні суди. У 2010 році в Старку смертельну ін’єкцію призначили лише одному чоловіку.

Г’юго і Лейсі залишили автівку на переповненій стоянці й попрямували до будівлі адміністрації. Для державних юристів була передбачена спрощена процедура відвідування закладу. Після проходження контрольного пункту їх зустрів охоронець — досить впливовий, щоб усі двері перед ними швидко відчинялися. У крилі а також відомому як Флоридські камери смертників, детективи ще раз пройшли контроль і увійшли до великої кімнати. На дверях був напис «Конференц-зал для адвокатів». Охоронець відчинив двері до маленької кімнати за склом.