Читать «Джон Ґрішем. Інформатор» онлайн - страница 15

Джон Гришэм

Гейсмер погодився. Отож, тепер треба було лише дочекатись Маєрса. Цілий тиждень від нього не було новин, аж якось надійшло повідомлення. Маєрс із Карлітою перебували неподалік островів Абако на Багамах і планували повернутись до Флориди за кілька днів.

У суботу ввечері, коли температура повітря сягнула вже сорока градусів, Лейсі заїхала до житлового комплексу. Складалося враження, що ворота тут ніколи не зачиняють. Вона проїхала повз штучні ставки із дешевими фонтанами, що розбризкували воду навсібіч. Потім оминула поле для гольфу, де вже зібрався натовп, проїхала повз ряди ідентичних будинків, у кожному з яких був гараж. Нарешті Лейсі зупинилася неподалік парку зі з’єднаними між собою басейнами. Сотні дітей бавились у воді, тоді як їхні мами сиділи під парасолями і попивали напої.

Мідов заселяла мультикультурна громада, переважно це бути молоді сім’ї. Г’юго і Верна Хетчі переїхали сюди п’ять років тому, після народження другої дитини. Зараз у них вже четверо, а тому їхнє бунгало на 204 квадратні метри вже стало для родини затісним. Однак наразі вони не могли дозволити собі переїзд. Г’юго заробляв 60 тисяч доларів за рік, так само як і Лейсі. Та оскільки вона була не заміжня, їй цих грошей вистачало, навіть вдавалося трохи відкласти. Хетчам же доводилося жити від зарплати до зарплати. Та все ж вони не забували про розваги. Влітку майже щосуботи Г’юго можна було побачити за приготуванням бургерів на грилі біля басейну. Потім він обговорював футбол із друзями, тримаючи в руці холодне пиво.

Цього разу все було як завжди: діти бавились у басейні, а жінки ховалися в затінку. Лейсі приєдналася до леді. Обмінявшись із ними звичними люб’язностями, вона попрямувала до альтанки біля басейну, в якій сиділа Верна з дитиною на руках. Було видно, що вона щосили намагається зберігати спокій. Піппін виповнився лише місяць, і вона була напрочуд капризним дитям. Час від часу Лейсі доглядала дівчинку Хетчів, щоб дати батькам можливість трохи відпочити. Хоча неважко було знайти і няньку. Та й обидві бабусі жили всього лише за тридцять миль звідси. Г’юго і Верна мали велику родину з безліччю тіток, дядьків, кузенів, тому в ній не бракувало й непорозумінь і конфліктів. Лейсі часто заздрила тому відчуттю захищеності, яке дає таке чимале сімейство. Але водночас вона дякувала долі, що їй не потрібно хвилюватися за велику кількість людей і перейматися їхніми проблемами. Часом Верна та Г’юго потребували допомоги в догляді за дитиною, але вони не хотіли просити її у родичів.