Читать «Джон Ґрішем. Інформатор» онлайн - страница 102

Джон Гришэм

Врешті Макдовер стримано сказала:

— Це абсурд.

— Хто такий Грег Маєрс? — холодно запитав Кіллбрю.

— Ми не можемо надавати інформацію про наших свідків, — відповів Майкл.

— Ну, що ж, ми самі все з’ясуємо. Я маю на увазі, що це ганебний наклеп і йому він так просто не минеться. Цей Маєрс від нас не сховається.

Майкл знизав плечима і відповів:

— Можете судитися з ким завгодно. Нас це не стосується.

Озвався Арчер. Він зумисне заговорив неприємним тоном, щоб показати усім, що вважає себе найрозумнішим серед присутніх.

— Коли ви проводили оцінку скарги, ви з’ясували щось, що дало підстави вважати її обґрунтованою?

— На даному етапі ми не зобов’язані оприлюднювати жодну інформацію. Впевнений, що ви читали про це у нашому статуті. У судді Макдовер є тридцять днів на письмову відповідь. У цей період ми продовжимо розслідування. Як тільки ми отримаємо вашу відповідь, одразу ж відповімо.

— Я вимагаю відповіді негайно! — скрикнув Кіллбрю. — Це дискредитація, наклеп і взагалі якесь паскудство. Там слова правди не знайдеш. Це діяльність вашої організації слід розслідувати за те, що ви серйозно ставитесь до таких обвинувачень, і за те, що втоптуєте у бруд ім’я однієї з найбільш шанованих суддів у всьому штаті Флорида.

— Ви і до нас плануєте позиватися? — спокійно запитала Лейсі, спантеличивши його. Кіллбрю зиркнув на неї, проте наживки не заковтнув.

— Мене бентежить питання конфіденційності, — зауважила суддя Макдовер. — Я не хвилююсь через ці обвинувачення, бо вони безпідставні, й невдовзі ми це доведемо. Але у мене склалася певна репутація, і я хочу її захистити. Це перша скарга на мою діяльність за сімнадцять років на цій посаді.

— Це ще ні про що не говорить, — сказала Лейсі; їй хотілося розпочати суперечку.

— Правильно, міс Стольц, але мені потрібні гарантії, що цієї умови буде дотримано.

Майкл відповів:

— Звісно, все має залишитися в таємниці, ми маємо справу з репутацією, а тому завжди дотримуємося статуту, тобто усі наші розслідування конфіденційні.

— Але ви будете опитувати потенційних свідків, — сказав Кіллбрю. — Підуть чутки. Я знаю, як усе влаштовано. Такі розслідування можуть перетворитися на полювання на відьом, коли ширяться плітки, від яких страждають люди.

— Люди вже постраждали, — сказала Лейсі, не відводячи очей від судді Макдовер, яка відповіла їй поглядом, сповненим байдужості.

На якусь мить здалося, що в кімнаті забракло повітря. Гейсмер вів далі:

— Ми проводимо такі розслідування щодня, містере Кіллбрю. Запевняю вас, ми знаємо, як це робиться. Досить часто чутки починає поширювати інша сторона.

— Гарна спроба, сер, але ми не з тих, хто пліткує, — відповів Кіллбрю. — Ми подамо клопотання про припинення провадження у справі, як тільки це буде можливо, і позбудемося цієї дурні.