Читать «Дари недосконалості. Як полюбити себе таким, який ти є» онлайн - страница 75

БРАУН Брене

Письменниця Мері Джо Патні каже: «Те, що людина любить у дитинстві, залишається в її серці назавжди». Якщо це правда, а я думаю, що це саме так, тоді танець залишається в нашому серці, навіть якщо розум починає надто перейматися тим, що можуть подумати люди.

«Крутизна» і «постійний контроль»

Єдина справжня валюта у цьому збанкрутілому світі — це те, чим ти ділишся з кимось, коли тобі зле.

З фільму «Майже знаменитий», 2000

Сміятися до болю в животі, співати на все горло і танцювати так, наче ніхто не дивиться — це, безсумнівно, корисно для душі. Але, як я вже згадувала, це також допомагає побороти вразливість. Ми дуже боїмося осоромитися, сміючись, співаючи і танцюючи.

У списку наших страхів переважають побоювання здатися дивакуватими, незграбними, дурноголовими, «некрутими», некерованими, незрілими і легковажними. Для більшості з нас це доволі лячний перелік. Наші внутрішні демони повсякчас пильнують, щоб наша потреба в самовираженні поступалася інстинкту самозахисту і ніяковості.

• «Що подумають люди?»

• «Усі дивляться — заспокойся!»

• «Ти виглядаєш безглуздо. Опануй себе!»

Жінки розповідали мені, що бояться здаватися «надто галасливими» або легковажними. Важко полічити, скільки жінок розказували мені про те, як прикро їм було, відкинувши обачність, поводитися нерозважливо, а потім почути зверхній коментар: «Ого, та вгамуйся нарешті».

Чоловіки відразу ж відзначали небезпеку втрати контролю над собою. Один співбесідник сказав мені: «Жінки кажуть, що нам потрібно розслабитися і веселитися. Невже вони думають, що ми станемо цікавішими, якщо вийдемо на танцмайданчик і будемо виглядати, як телепні, перед усіма іншими хлопцями або, ще гірше, перед друзями своєї дівчини? Легше просто стояти біля стіни і поводитися так, наче тобі не до вподоби танцювати. Навіть якщо насправді тобі дуже хочеться».

Існує чимало причин, чому чоловіки та жінки так упереджено ставляться до цих способів розслабитися, але дві з них особливо спонукають нас поводитися тихенько і тримати себе в руках — це прагнення здаватися «крутими» і тримати все під контролем. Бажання виглядати «крутим» не означає бути незворушним, наче індіанець Джо. Це означає мінімізувати вразливість заради зменшення ризику бути висміяним.

Ми намагаємося довести власну цінність, одягаючи на себе емоційну і поведінкову гамівну сорочку, і стаємо в позу трагічного модника, який «кращий за …». Тримати все під контролем — це не завжди бажання маніпулювати ситуацією, але часто це потреба керувати тим, як нас сприймають. Ми хочемо контролювати, що думають про нас інші люди, аби почуватися добре.

Я виросла в сім’ї, де понад усе цінували «крутизну» і соціальну прийнятність. Я виросла, але мені доводиться постійно працювати над тим, щоб дозволити собі бути вразливою і природною. Я могла сміятися і танцювати, поки не відчувала себе дурненькою, безглуздою і дивакуватою. Страх здаватися такою упродовж довгих років викликав у мене почуття сорому.