Читать «Дари недосконалості. Як полюбити себе таким, який ти є» онлайн - страница 47

Віру в побачене на власні очі заклала в нас сама природа. Тому жити в нашому ретельно відредагованому, перенасиченому інформацією і відфотошопленому світі дуже небезпечно. Якщо ми хочемо виховати в собі стійкість до зовнішніх впливів і припинити обдурювати себе, постійно порівнюючи своє звичайне життя з відретушованими картинками, нам потрібно навчитися не вірити власним очам. Ми мусимо навчитися відповідати на запитання:

1. Чи справжнє те, що я бачу? Ці зображення показують справжнє життя чи фантазію?

2. Чи відображають ці картинки здорове щире життя, а чи перетворюють моє життя, тіло, сім’ю і стосунки на товар?

3. Кому вигідно, аби я побачив ці зображення і засмутився? Підказка: ЗАВЖДИ йдеться про гроші і / або владу.

Критичне мислення необхідне не лише для розвитку стійкості, це також один із чотирьох елементів опірності до сорому. Сором діє, як зум-об’єктив фотоапарата. Коли ми відчуваємо сором, опиняємося у фокусі об’єктива, і все, що ми можемо бачити, — це наше недолуге, самотнє і стражденне «Я». Ми думаємо: «У мене однієї над джинсами випинаються складки жиру? Тільки в мене вдома розгардіяш, верески і безлад? Лише в мене немає сексу 4, 3 рази на тиждень (з моделлю чоловічої білизни Calvin Klein)? Зі мною щось не так. Я одна така».

Коли ми розглядаємо себе впритул, то починаємо бачити зовсім іншу картинку. Ми бачимо безліч людей із такими ж проблемами. Ми припиняємо вважати, що «Я один такий!», натомість починаємо думати: «Неймовірно! Ти також? То я нормальний? А я думав, що це тільки я такий!» Щойно ми охоплюємо поглядом усю картину, починаємо краще розпізнавати стимулятори виникнення сорому, а також нереалістичні вимоги й очікування.

Досвід викладацької і дослідницької роботи допоміг мені віднайти неймовірну прозорливість і мудрість у праці Джин Кілборн і Джексона Катца. Кілборн і Катц досліджують взаємозв’язок образів із засобів масової інформації і сучасних соціальних проблем, таких як насильство, сексуальна наруга над дітьми, порнографія і цензура, маскулінність і самотність, підліткова вагітність, алкогольна та наркотична залежність та нездорове харчування. Кілборн пише: «Ринок реклами щороку заробляє більше 200 мільярдів доларів. Кожен із нас щодня бачить понад 3 000 рекламних оголошень. Однак дивує те, що більшість із нас вірить, що реклама ніяк не впливає на нас. Реклама продає щось більше, ніж товари. Вона продає цінності, образи, уявлення про успіх і життєві пріоритети, кохання і сексуальність, популярність і нормальність. Реклама розповідає нам, хто ми такі та якими повинні бути. Інколи вона продає згубні звички». Я наполегливо рекомендую вам переглянути фільми Кілборн і Катца — вони змінили мій погляд на світ і себе. (Останній фільм Джин Кілборн називається «Убийте нас ніжно-4» (Killing Us Softly 4), а остання робота Катца — «Убивчі ігри: жорстокість, медіа і криза маскулінності» (Tough Guise: Violence, Media, and the Crisis in Masculinity).