Читать «Дари недосконалості. Як полюбити себе таким, який ти є» онлайн - страница 44
БРАУН Брене
Творіть і дійте. Інколи мені достатньо лише сказати собі зранку: «Сьогодні з мене досить лише прокинутися і сходити на роботу».
Дороговказ № 3. Виховання стійкості духу: забудьте про відчай і безпорадність
Психологічна стійкість — здатність протистояти проблемам у скрутних ситуаціях — привертає все більше уваги дослідників з початку 1970-х років. У світі, де кожен стикається зі стресом і щоденною боротьбою, всі — починаючи з психологів, психіатрів і соціальних працівників і завершуючи духівництвом і фахівцями з карного судочинства — хочуть знати, чому і як одним людям вдається краще долати знегоди, ніж іншим. Ми хочемо зрозуміти, чому одні люди здатні впоратися зі стресом і емоційними травмами та йти далі, а інші невимовно страждають і застрягають у своїх переживаннях.
Збираючи й аналізуючи отриману інформацію, я зауважила, що чимало опитаних згадували про стійкість духу. Я чула історії людей, які, попри всі перешкоди, жили щиросердним життям.
Я дізналася про людську здатність залишатися собою навіть у стані глибокого стресу і підвищеної тривожності, і я чула розповіді людей, які спромоглися перетворити емоційну травму у ґрунт для досягнення життєвої гармонії.
Мені було нескладно розпізнати в цих історіях тему стійкості, тому що я навчалася в аспірантурі, коли дослідження цієї теми були саме у розквіті. Я розуміла, що ці розповіді були сповнені того, що ми називаємо «
Що формує психологічну стійкість?
Сучасні дослідники вважають, що людям із психологічною стійкістю властиві п’ять основних якостей:
1. Вони винахідливі й уміють добре вирішувати проблеми.
2. Вони не вагатимуться попросити про допомогу.
3. Вони вірять, що здатні самостійно розібратися зі своїми почуттями і впоратися з ними.
4. У них є соціальна підтримка.
5. Вони мають близькі стосунки з іншими людьми, як-от із рідними чи друзями.
Звісно, на думку різних дослідників, таких якостей значно більше, але ці — найголовніші.
Спочатку я сподівалася, що закономірності, виявлені під час дослідження, приведуть мене до дуже недвозначного висновку, як це сталося з іншими поняттями: стійкість — це головна складова щирого життя. Але у тому, що я почула, було ще щось. У всіх цих історіях, окрім психологічної стійкості, йшлося про силу духу.
На думку людей, яких я опитала, фундаментом «захисних чинників», які робили їх стійкими до незгод, була духовність. Під духовністю я не маю на увазі релігію або теологію, я говорю про спільну для цих людей глибоку віру. Спираючись на отримані дані, я вивела ось таке визначення духовності:
