Читать «Діти капітана Ґранта» онлайн - страница 54

– Може, тепер і ви, сер, розповісте нам докладніше про вашу подорож через гори та пампу? – сказав Джон Манґлс.

Лорд Гленарван повідав про весь нелегкий перехід від океану до океану і закінчив розповідь словами:

– На жаль, цього разу ми не знайшли моряків, що зазнали корабельної аварії на «Британії», але маємо надію все ж таки їх відшукати. Друзі мої, у нас виник здогад, а тепер ми в цьому впевнені, – катастрофа сталася не в Тихому і не в Атлантичному океанах. Ми помилково тлумачили документ у всьому, що стосувалося Патагонії та індіанців. На щастя, мосьє Паганелю вдалося довести, що ми рухалися неправильним шляхом. Я просив би нашого географа дати свої пояснення, щоб ні в кого не залишилося сумнівів.

Паганель охоче виконав прохання Гленарвана. Дотепні припущення вченого та його висновки були такі переконливі, що навіть Джон Манґлс, людина вкрай обережна та розважлива, змушений був погодитися з міркуваннями географа. Гленарван оголосив, що «Дункан» негайно бере курс на Австралію.

– Перше ніж ми попрямуємо до Австралії, я б хотів, щоб було проведено останню перевірку, – сказав Макнабс. – У кают-компанії є документи і карти. Подивимося, чи не зустрінеться на тридцять сьомій паралелі інша країна, якої б стосувалося послання.

– Немає нічого легшого, – заявив учений. – Тридцять сьома паралель, пройшовши через Південну Америку, перетинає острови Трістан-да-Кунья. І я переконаний, що в документі немає жодного натяку на ці острови.

Звірившись зі змістом послання, всі визнали, що Паганель має рацію.

– Покинувши Атлантичний океан, паралель проходить на два градуси нижче від мису Доброї Надії і спрямовується в Індійський океан, – вів далі вчений. – Тільки одна група островів лежить на її шляху – архіпелаг Амстердам.

Амстердамські острови теж можна було знехтувати: жодне слово ані в французькому, ані в німецькому, ані в англійському посланнях не могло стосуватися цього архіпелагу в Індійському океані.

– Ось ми й досягли Австралії, – сказав Паганель. – Тридцять сьома паралель перетинає цей материк від мису Бернуїллі до затоки Туфолда. Покинувши затоку, паралель зустрічає на своєму шляху Нову Зеландію. Ще раз повторю: неповне слово «contin…» у французькому документі, без сумніву, читається як «континент». А це свідчить, що капітан Ґрант не міг знайти притулку в Новій Зеландії, яка, як відомо, є всього лише групою островів. Далі тридцять сьома паралель перетинає тільки один безплідний і відлюдний острів. Це острів Марії-Терезії, але анінайменших указівок на нього немає в жодному з трьох документів. Отже, самі вирішуйте, чи справедливе моє припущення, що в документі йдеться саме про Австралію.

– Немає жодного сумніву, – одностайно погодилися всі.

– Джоне, – звернувся до капітана судна Гленарван, – чи досить у нас запасів провізії та палива?

– Так, сер, я заповнив трюми ще в Талькауано.

– Що ж, тоді командуйте відплиття.

– Ще одне невелике зауваження, – перервав Гленарвана майор. – Хоч якою великою була впевненість, що успіх чекає нас на узбережжі Австралії, чи не слід зробити зупинку на архіпелазі Амстердам та островах Трістан-да-Кунья? Вони на нашому шляху, це нас аніскільки не затримає. Зате ми точно знатимемо, що «Британії» там не було.