Читать «Дівчина, що гралася з вогнем» онлайн - страница 375
Стіґ Ларссон
Проте найдужче боліла голова, від цього болю вона хиталася на ходу. Поволі піднявши праву руку, вона провела пальцями по потилиці і намацала величезну дірку вхідного отвору.
Поторкавши пальцем дірку в черепі, вона, раптом із жахом зрозуміла, що доторкнулася до власного мозку і її рана така серйозна, що вона на краю смерті. Швидше за все, їй уже давно б належало померти. Єдине, чого вона не могла зрозуміти, це як вона досі ще тримається на ногах.
Раптом її знемогла смертельна втома. Не розуміючи, що з нею відбувається — находить на неї непритомність чи сон, — вона дошкандибала до кухонного диванчика, обережно опустилась на нього і лягла головою (здоровою стороною) на подушку.
Їй необхідно було прилягти, щоб зібратись на силі, хоча вона сама розуміла, що спати не можна, поки на вулиці вештається Нідерман. Рано чи пізно він сюди повернеться. Рано чи пізно Залаченко вибереться з дровника і прийде в будинок, але в неї більше не було сил стояти на ногах. Її почав бити озноб. Вона зняла пістолет із запобіжника.
Рональд Нідерман нерішуче зупинився на дорозі між Соллебрунном і Носсебру. Він був сам. Навколо панувала пітьма. До нього повернулася здатність міркувати, і йому було соромно згадувати про свою втечу. Він не міг зрозуміти, як це сталося, але прийшов до логічного висновку, що, мабуть, їй вдалося вижити і якимсь чином відкопатися з могили.
Залаченкові була потрібна його допомога. Отже, він повинен повернутися в садибу і скрутити їй шию.
В той же час у Рональда Нідермана було таке відчуття, що все вже скінчено. Це відчуття з’явилось у нього давно. Після першої ж розмови з Б’юрманом усе, хоч би що вони робили, постійно йшло не так. Залаченка немов підмінили, як тільки він почув ім’я Лісбет Саландер. З цієї миті він відкинув усі принципи обережності і помірності, які проповідував протягом довгих років.
Нідерман не міг вирішити, що робити.
Залаченкові потрібна медична допомога.
Якщо тільки вона не встигла його вбити.
У зв’язку з цим перед ним поставали питання.
Він кусав губи.
Багато років вони з батьком були партнерами. Це були дуже успішні роки. За цей час він склав досить багато грошей і, крім того, знав, де Залаченко ховає свій статок. Він мав необхідні засоби і навики для того, щоб продовжити справу. Тому найрозумнішим було б піти звідси, не озираючись. Одну річ Залаченко надійно вбив йому в голову: якщо ситуація стала нерозв’язною, йди без зайвих сантиментів. Це основа виживання — заради програної справи не варто навіть пальцем ворухнути!
У ній не було нічого надприродного. Але її присутність була тим, що називається bad news. Вона доводилася йому зведеною сестрою.
І він вочевидь її недооцінював.
Рональда Нідермана роздирали два бажання. Одна його частина хотіла повернутися назад і скрутити їй шию. Інша частина хотіла тікати далі, поки темно.
Паспорт і гаманець лежали у нього в задній кишені. Йому немає чого повертатися. У садибі не залишилося нічого потрібного.
Хіба що машина.
Він усе ще стояв, його роздирали сумніви, коли з-за пагорба випірнули вогні автомобільних фар. Він повернув голову. Можливо, він зуміє роздобути собі транспорт іншим способом. Усе, що йому потрібне, — це машина, якою він зможе дістатися до Ґетеборґа.