Читать «Дівчина, що гралася з вогнем» онлайн - страница 363

— Як я розумію, мої сестри не беруть участі у сімейному підприємстві.

Залаченко подивився на неї здивовано.

— Залаченко! Ти просто звичайна сволота, що ненавидить жінок. Чому ви вбили Б’юрмана?

— Б’юрман був дурень. Він не повірив своїм очам, виявивши, що ти моя дочка. Адже він був одним з небагатьох у цій країні, хто знав про моє минуле. Признатися, я трохи похвилювався, коли він раптом зв’язався зі мною, але потім усе закінчилось якнайкращим чином. Він помер, і провина лягла на тебе.

— Але чому ви його застрелили? — повторила Лісбет.

— Узагалі-то це не було заплановано. Я думав, що наша співпраця благополучно триватиме ще багато років. Мати знайомство в Службі безпеки — це завжди непогано, хоч би навіть і з дурнем. Але той журналіст з Енскеда якимось чином дізнався про його зв’язки зі мною і зателефонував якраз у той момент, коли Рональд був у нього в квартирі. Б’юрман запанікував і вийшов з-під контролю. Рональду довелося експромтом приймати рішення. І він вчинив дуже правильно.

У Лісбет похололо на серці, коли батько підтвердив те, про що вона вже й сама здогадалася. Даґ Свенссон намацав якийсь зв’язок. Вона проговорила тоді з Даґом і Міа понад годину. Міа їй відразу сподобалась, до Даґа вона поставилася прохолодніше. На лихо, він дуже нагадував їй Мікаеля Блумквіста — непоправний ідеаліст, що думає, ніби він може переробити світ своїми книжками! Але вона повірила в щирість його намірів.

Загалом і в цілому похід до Даґа й Міа виявився марною тратою часу. Вони не могли підказати їй, де потрібно шукати Залаченка. Даґові Свенссону траплялось його ім’я, і він почав копати в цьому напрямі, але не знав, що це за особа.

Зате вона сама припустилася під час своїх відвідин фатальної помилки.

Вона знала, що між Б’юрманом і Залаченком повинен існувати якийсь зв’язок, тому стала запитувати про Б’юрмана, намагаючись з’ясувати, чи не траплялося випадково Даґові Свенссону де-небудь це ім’я. Даґ з ним не здибувався, але в нього було чудове чуття. Він відразу звернув увагу на це ім’я і став діставати її розпитами.

Хоча Лісбет мало що повідомила Даґові Свенссону про Б’юрмана, той миттєво зрозумів, що Б’юрман — один з дійових осіб цієї драми. Він також зметикував, що володіє потрібною їй інформацією. Вони домовилися зустрітися ще раз після свят і обговорити всі питання. Потім Лісбет Саландер поїхала додому і лягла спати. Прокинувшись вранці, вона дізналася з новин, що в одній квартирі в районі Енскеда вночі були вбиті двоє людей.

Даґові Свенссону вона відкрила тільки одну корисну річ — повідомила йому ім’я Нільса Б’юрмана. А Даґ, мабуть, зняв слухавку і зателефонував Б’юрманові, щойно вона вийшла з квартири.