Читать «Дівчата з 13-ї вулиці» онлайн - страница 33

Якби Клаудія не пропускала зборів шкільного самоврядування, якби не переймалася лише власними проблемами, якби погодилася переглянути Зосині минулорічні нотатки, якби хтось запитав у неї, чи вона це зробила… Може, їй і вдалося б не облажатися.

Тим часом надійшла п’ятниця, вечір, і всі в чудовому настрої почали прибувати до школи. На дверях стояла одна з учительок разом із фізкультурником і перевіряла, з якого класу той чи інший учень. Таким чином гурт тих, кому заборонили з’являтися на дискотеці, збільшувався. Усі з 2-Б чекали на Клаудію, щоб згадати її «незлим тихим словом». Вибираючи її задля жарту, вони не передбачили того, що все обернеться проти них. Схоже, що й учителька допетрала, що й до чого, бо того вечора вона взагалі не прийшла. І тоді вони зрозуміли свою помилку.

Їм просто зачинили двері перед носом. Вони відчули розчарування й лють. Усім хотілося сказати Клаудії, що вони про неї думають, причому вживаючи найвульгарніших слів. Але нарікати можна було хіба що на себе.

Вони поставили не на ту конячку, щоб допекти вчительці.

Кажуть, учитися ніколи не пізно.

Учителі англійської змінювалися, наче в калейдоскопі. Лише у вересні їх було аж троє. Марек став четвертим.

— Привіт, я Марек! — сказав він, входячи до класу.

Просто Марек.

— Марек… — зітхнули дівчата.

Хлопці спершу їхнього ентузіазму не поділяли, та після уроків виявилося, що Марек приїжджає до школи мотоциклом, і в них відразу знайшлася спільна тема.

Марек був високим зеленооким блондином із білозубою посмішкою. Одягався із недбалою вишуканістю, проте як на школу, то просто супермодно, круті фірмові черевики, джинси «Левіс», картата сорочка й коротка шкіряна куртка-косуха.

— Шкода! — голосно зітхнула Клаудія, думаючи про день, коли їм доведеться попрощатися, бо він явно не за горами.

Марек був дещо цинічним, але дуже класним учителем англійської, щоправда, із досить незвичним акцентом. Багато хто в класі ходив на додаткові уроки англійської, тож щодо акценту в усіх були різні думки. Марек повільно, але вперто, намагався їх виправляти. Він виявився дуже послідовним і вимагав виконання всіх своїх завдань. Жодного разу не підвищив голосу на уроці й пояснював усе тричі, але не більше.

— Після третього разу навіть корова зрозуміє, — заявив він, не уточнюючи, кого, власне, має на увазі.

Його уроки всім подобалися, завдання надсилав електронкою і йому завжди можна було написати про свої проблеми. Учні слухали англійські пісні й вивчали таким чином різні круті словечка.

З англійської Агата була найкращою в класі, проте ніколи цим не вихвалялася. Марек відразу це помітив і оцінив. На кожному уроці по декілька разів звертався до неї із запитаннями. Звісно, лише тоді, коли ніхто більше не міг відповісти, але всі це відразу зауважили. Вона йому подобалася. Більше, ніж будь-хто інший. Найпізніше це помітила сама Агата. Але в таких справах вона й досі була страшенно наївною, у неї ніколи не було хлопця, бо хто б наважився зустрічатися з такою. Вона взагалі намагалася уникати людей, навіть подруг не мала. Ніхто не знав, де і як вона проводить дозвілля, зрештою, нікого це й не обходило. Аж дотепер.