Читать «Вирій загублених душ» онлайн - страница 98

З Умані більше не дзвонили, свого теперішнього номера телефону Шура не назвала, а колишній домашній не відповідав. Утім Вірі нічим було порадувати родичку, а з нею і французьку торгово-промислову палату. Шеф не ризикнув зв’язуватися з анонімним замовником реклами і переклав усю відповідальність на Курилець. Йому було простіше йти уторованою стежкою.

Того вечора Віра сиділа перед телевізором і відверто злилася. Французький проект забрав у неї час і ніби важкий, недоладний вантаж, пішов на дно, піднявши догори купу затонулого сміття. Віра навіть згадала, як колись Шура посватала їй свого кузена.

Але як би їй прикро не було, жінка звикла доводити справу до кінця. А раптом француз знову нагадає про себе і чекатиме відповіді. Схопилася за слухавку: може, Марина, колега з іншого видання, підкаже, де знайти потрібні телефони.

Заступник головного редактора великого всеукраїнського медіа-концерну зацікавився пропозицією.

— Чудово! У нас є свій ефір на декількох телеканалах і власний інтернет-портал для реклами.

І знову було запитання:

— А ви самі не хотіли б поїхати до Франції? Наша редакція оплатить вам і дорогу, і добові — випише відрядження, як належить.

Ось він, момент істини, подумала Віра і відчула, як аеропорт Шарля де Голля вже відкриває перед нею свої термінали. Але хробак сумніву вже зробив свою справу в її душі. Курилець дала задній хід, пообіцявши заступнику головного редактора при можливості зв’язати його з французьким представником.

На ту хвилину у Віриній електронній пошті вже висів стовпчик листів із декількох періодичних видань. Це були тарифи і умови розміщення реклами. Віра навіть не розкривала цих файлів. Раптом вона відчула глибоку втому і байдужість до своїх кількаденних клопотів. Проте журналістка не відкидала можливості, що хтось із видавців таки розкрутить цю справу і таким чином натрапить на золоту жилу. Але зроблять це вже без неї, Віри Курилець.

За кілька тижнів її припущення стало неспростовним фактом. Шпаринки між телепередачами і справді заполонили французи. Реклама з педантичністю добре організованої промо-сесії з’являлася відразу на кількох каналах. Бездоганні з точки зору естетики, ролики іскрилися гумором і були схожі на крихітні новели. За ними стояла розумна, досвідчена і поблажлива до української публіки французька торгово-промислова палата.

Віра легко пережила цей чужий успіх, але після всього в неї залишився неприємний осад. Треба ж таке, підставила себе під удар через власну довірливість. Розкричалася про свою французьку племінницю, а у відповідь отримала пшик. Мабуть, цей Вірин настрій швидко минувся би, але до Франції відрядили молоду колегу. Її поїздка відбулася рівно за два тижні після клопотів Курилець. Професійна спілка бджолярів проводила виїзне засідання на берегах Сени. Задля більшого розголосу до складу делегації запросили журналістку «Дзеркала дня». Молодець, головний редактор! Обійшовся недорогим коштом. А вигідного рекламодавця упустив. Ця новина боляче чиркнула по самолюбству Курилець. Вона ще раз відчула своє приниження і подумки «подякувала» за це недосяжній родичці.