Читать «Вирій загублених душ» онлайн - страница 74

Тетяна Ковтун

Сильвіо вирішив перевірити, чи далеко забіг його лабрадор, і голосно гукнув його. Массімо залишив скелясту ущелину, нарешті зняв свою «шапку-невидимку» і став звичайним собакою. Його привітна мордочка гарячим диханням нагадувала про себе десь позаду, в ділянці стегон господаря. Побачивши свого чотирилапого друга, старий заспокоївся і повернувся до співрозмовника.

— А що це за чутки ходять про страту якогось Джордано?

— Це не чутки. Справді, був такий підприємець, — потім його ім’ям назвали антимафіозну асоціацію… У 1993 році Джордано убили. Чому? Тому, що місцеві мафіозі вибрали його своєю жертвою навмання. Мовляв, щоб інші боялися переходити їм дорогу.

— Кажуть, пару років тому ти звільнив із мерії співробітницю, яка була дружиною великого мафіозі…

Руффо трохи зніяковів і потер вказівним пальцем перенісся.

– Ішлося не просто про великого мафіозі, а про одного з керівників «Коза Ностри» на Сицилії. Його ім’я — третє у списку найбільш небезпечних злочинців країни. А потім на мене скоїли замах. Після того приставили охоронця тут, в Італії.

Приятель заслуговував на співчуття. Ці нахабні молодики завжди ховали своє обличчя і завдавали удару в спину.

Наблизившись до свого дому, старий почув голос сусідки — старої Паоли. Визираючи з вікна, жінка простягала перехожим фотографії чоловіка та дочки. Кілька років тому вони загинули під час землетрусу.

— Я щодня багато разів цілую їх! — вигукувала стара, роздираючи на собі довге сиве волосся. — Цілую через скло! Вони пішли геть — і час зупинився. Я кажу: «Мені нестерпно розповідати вам щоразу одне й те саме. Візьміть мене до себе».

Чоловік зітхнув і подумав: «Бідолашна божевільна Паола! Насправді вона говорить не такі вже й нереальні речі.» А втім, що йому до цієї старої? Вона постійно забувала, хто вона і скільки їй років, намагалася викинутися з вікна. На те в неї були свої причини. А його життя — це його життя. У нього, ще зовсім бадьорого і сповненого планів чоловіка, свій шлях. Жалюгідна, самотня старість — це не про Сильвіо Конті. Його найбільший скарб — чарівна Анна — буде з ним. Про це говорять зірки. Вона — близнюк, він — водолій. Настільки вдалого союзу вже не знайти. Ці два знаки зодіаку належать до повітря. Один — до першого його потоку, інший — до третього. У першому все крутиться, в іншому — застигло. Це як початок і кінець життя. Якщо близнюк і водолій зустрінуться, то вже ніколи не розлучаться. А тим паче, це відбувається під блакитним небом Італії, яка внесла в кохання чоловіка і жінки стільки природності, на відміну від манірної Франції.

Заходячи до свого подвір’я, Сильвіо вкотре помилувався червоною черепицею і легким обрисом недавно придбаного будинку. А проте цієї хвилини старий чомусь подумав, що життя людське — як пір’їнка. У який бік подме вітер, туди вона й полетить. Ніхто не знає, що з ним буде завтра. Ця вілла призначалася для втіх, для белла донни і двох веселих синьйорин. Чим ця оселя стане для нього насправді, знає один лише Бог.