Читать «Вирій загублених душ» онлайн - страница 24

Утім вона була сильною в іншому. Поль і Даніель чудово усвідомлювали, що означав той погляд, яким їхній батько дивився на мачуху. Едмон завжди поспішав завершити вечерю, аби швидше опинитися в ліжку з Анною. Вплинути на такий стан речей підлітки ніяк не могли. Залишалося лише спостерігати, як щоранку на туалетному столику мадам з’являлися щойно зрізані квіти з їхнього саду. Така сама звичка була в тата, коли з ними мешкала Женев’єва, поки вона не спізналась із зеленим змієм і не пішла від них, жодного разу не поцікавившись їхнім життям-буттям. Добре, що бабуся ходить до них.

Анна закомандувала виносити меблі на двір, під крислату яблуню, певно, уявляючи, що вона в себе вдома. Місце для вечері дещо незвичне для французів, але тато сприйняв цю ініціативу із захватом: він полюбляв експерименти. Поки бабуся з мачухою брязкали посудом, хлопці обережно всілися на старомодні плетені стільці, які могли будь-якої хвилини розвалитися. З-під скатертини — білої, аж ріже очі, — виглядали чудернацькі ніжки плетеного стола. Його разом із допотопними стільцями витягла з комірчини на світ Божий мадам Раша. Вона все ще тішила себе надією вразити уяву Фужеронів. А втім Поль і Даніель схвально оглянули наїдки. Стіл прикрашали нарешті нормальна шарлотка і шампанське «Вдова Кліко». Нічого собі, татко не пошкодував трьохсот євро! У нього справді дах поїхав.

Едмон підняв келих і сказав:

— Я щасливий сьогоднішньою подією. Нарешті у мій дім увійшла чудова жінка, яка, сподіваюся, стане моїм синам матір’ю і зігріє всіх нас своїм теплом.

Анна усміхнулася. Вона була задоволена і мала набагато молодший вигляд, аніж насправді. Шлюб був їй до лиця.

Старший Фужерон продовжив у тому ж піднесеному тоні:

— Хочу нагадати, що ми живемо поблизу столиці шампанських вин. У тутешніх гірських долинах уже дві тисячі років вирощують найкращий у світі виноград. Середньовічна Шампань славилася виробництвом вовняних тканин, вівчарством. А ще раніше тут постав Реймський собор, в якому зберігається стародавнє Євангеліє. Вважається, що його привезла Анна Ярославна і відтоді всі французькі королі присягалися на ньому. Я піднімаю келих за ще одну чарівну українку на ім’я Анна. Віднині вона господиня цього дому, як і мого серця.