Читать «Вибране: Королі і капуста. Оповідання та новели» онлайн - страница 411

187

(Tobin’s Palm, 1903)

188

Коні Айленд — центр розваг, розташований на березі затоки, де полюбляли проводити своє дозвілля пересічні мешканці Нью-Йорка.

189

Сліго (Слайго) — графство у північно-східній частині Ірландії.

190

(The Gift of the Magi, 1905)

Ця новела є найпопулярнішою з-поміж історій, написаних О.Генрі. Існує припущення, що біля витоків творчого задуму стояли реальні біографічні факти з життя самого письменника. Його біографи згадують, що, переховуючись від американських блюстителів закону у Гондурасі, Вільям Сідні Портер поштою одержав різдвяний подарунок від своєї дружини Етол. Це був золотий ланцюжок для годинника, взятого ним в той фатальний день, коли він вирішив втекти з дому, аби не потрапити на лаву підсудних. Утім, скористатися ланцюжком письменникові так і не судилося: телеграма про погіршення стану здоров’я хворої на туберкульоз Етол надійшла до нього раніше, ніж посилка з подарунком. Він уже продав свого годинника, щоб на виручені гроші придбати квитка на поїзд до США. Згодом він довідався, що Етол продала свою чудову мережану шаль — найдорожчу з-поміж її речей, аби купити годинникового ланцюжка для свого коханого чоловіка.

Існують також спогади одного із журналістів, який працював разом з О.Генрі у газеті “Ворлд”, про те, за яких умов була написана ця новела. Згідно з угодою, яку письменник підписав з власником газети Джозефом Пулітцером, у кожному недільному випуску мало друкуватися нове оповідання О.Генрі. Напередодні Різдва 1905 року у видавництві чекали на чергову новелу, втім, від О.Генрі надходили лише вибачення та виправдання. Редактор послав додому до новеліста художника, щоб той, ознайомившись з чернетками, розпочав роботу над ілюстраціями. З’ясувалося, що О.Генрі ще не розпочинав роботу над різдвяною новелою, але, щоб не засмучувати ілюстратора, він дав йому таку настанову: “Намалюйте бідно обставлену кімнату, одну з тих, що здаються у Вест-Сайді. В кімнаті один-два стільця, комод з висувними шухлядками, ліжко і шафа. На ліжку пліч-о-пліч сидять чоловік і жінка. Вони говорять про наближення Різдва. Чоловік тримає в руках футлярчик від кишенькового годинника. У жінки розкішне довге волосся, що хвилями лягає на плечі. Оце і все, що я поки що бачу, але оповідання незабаром буде”. Письменник запропонував художникові перепочити на канапі, і поки той дрімав, О.Генрі, відклавши чернетку іншого оповідання, за дві години написав одну з найзворушливіших своїх новел. Кажуть, що зовні Етол була дуже схожа на Деллу — вона також мала прекрасне довге каштанове волосся, яке викликало загальне захоплення.