Читать «Вибране: Королі і капуста. Оповідання та новели» онлайн - страница 410

О.Генрі

159

Кордільєри — гірська система в Північній Америці, що тягнеться вздовж узбережжя Тихого океану.

160

Muy bueno — дуже добре (іспан.).

161

Vino bianco — біле вино (іспан.).

162

Пісарро — Франсіско Пісарро (14707—1541) — іспанський конкістадор, завойовник Перу.

163

Comisionado de caminos y puentes — доглядач шляхів та мостів (іспан.).

164

Психея — в давньогрецькій міфології донька бога сонця Геліоса, кохана Амура, красі якої заздрила сама Венера.

165

Maromeros — канатні танцівники (іспан.).

166

Pobrecitos — бідолахи (іспан.).

167

...El Diablo Colorado — “Рудий чорт” (іспан.).

168

Muchachita — дівчинка (іспан.).

169

Picarilla — лукава дівчинка (іспан.).

170

Гуано — поклади висушеного в умовах сухого клімату посліду морських птахів, цінне добриво.

171

Уолл-стріт — вулиця в Нью-Йорку, на якій розташовано фондову біржу, ряд найбільших банків США. У переносному значенні — фінансова олігархія США.

172

Купідон — в античній міфології божество кохання.

173

Capitan mio — мій капітане (іспан.).

174

Алькад — старшина громади, суддя в Іспанії та країнах Латинської Америки.

175

Santita mia — моя свята (іспан.).

176

Rouge et Noir — Червоне і чорне (франц.).

177

Верді — Джузеппе Верді (1813—1901) — видатний італійський композитор.

178

Viva! — Хай живе! (іспан.).

179

Ботічеллі — Сандро Ботічеллі (1445—1510) — видатний італійський живописець доби Відродження.

180

Présidente proclamada — президент, якого висуває безпосередньо народ (іспан.).

181

Піенічна річка — так називається пролив Гудзон у його нижній течії.

182

Божа країна — іронічна назва Сполучених Штатів.

183

 ...нікс ферштейн — не розумію (нім.).

184

...нох ейнст — ще одну (нім.).

185

Ніцца — французьке місто на Лазурному Березі, всесвітньовідомий курорт.

186

(The Four Million, 1906)

До першого видання цієї збірки сам О.Генрі написав передмову, в якій пояснив, яким чином з’явилася така досить дивна назва: “Не так давно один вигадник заявив, що в Нью-Йорку знайдеться не більше чотирьохсот людей, які заслуговують на увагу. Але знайшлася інша людина — він займається переписом населення в Нью-Йорку, — і його більш мудрий підрахунок допоміг нам знайти назву для цієї збірки: “Чотири мільйони”. Отже героями своїх оповідань, включених до цього видання, письменник обрав пересічних мешканців найбільшого американського міста. Життя цих чотирьох мільйонів звичайних людей, на думку О.Генрі, було варте письменницького, і читацького інтересу не менше, ніж сімейні подробиці та світські плітки про представників чотирьохсот найбагатших і найвпливовіших американських родин. Саме до тих, кого з легкої руки американської преси 90-х років XIX ст. стали називати “чотириста”, була прикута увага і репортерів, і журналістів, і читачів тогочасних газет та журналів. Новеліст О.Генрі, твори якого спочатку друкувалися на сторінках періодичних видань і лише згодом почали виходити у вигляді збірок, наважився виступити проти цієї своєрідної моди і тим самим запровадив нову для американської публіцистики тему, пов’язану з життям простої людини. Успіх, який мали історії О.Генрі, суттєво вплинув на американську громадську думку: тема маленького американця згодом стала однією з найпопулярніших яв в національній літературній традиції, так і в кінематографі.