Читать «Вибране: Королі і капуста. Оповідання та новели» онлайн - страница 405
О.Генрі
12
13
(Cabbages and Kings, 1904)
Заголовок роману “Королі і капуста” походить від чотиривірша відомого англійського письменника Льюїса Керролла із його книги “Аліса в Задзеркаллі” (продовження “Аліси в країні чудес”).
Жартівливо-пародійний характер назви покликаний сформувати у читача певну установку, налаштувати на іронічно-пародійний лад. О.Генрі обігрує добре знану в англомовному світі репліку Моржа — одного з героїв Льюїса Керролла. Прогулюючись вздовж моря зі своїм другом Теслею, Морж натрапив на маленьких устриць, які ховалися у піску. Аби виманити їх зі схованок, він обіцяє розповісти про різні цікаві речі: черевики, кораблі, сургучні печатки, капусту і королів. Довірливі устриці спокусились обіцянкою і повилазили, аби послухати розповідь Моржа. Однак їм не судилося її почути, оскільки невдовзі усі вони були з’їдені, а історія про різні цікаві речі так і залишилася нерозказаною. Здійснити обіцянку Моржа “взявся” О.Генрі, представивши на суд читацької публіки історію, яку розповів Тесля. У ній дійсно фігурують і сургучні печатки, і черевики, і кораблі, а відсутні в тексті роману королі та капуста, винесені у заголовок.
О.Генрі написав свій роман у 1904 році на основі восьми раніше опублікованих оповідань про життя американців у Центральній Америці: “Де гроші?” (1901), “Rouge et Noir” (1901), “Лотос і пляшка” (1902), “Надзвичайний прапор” (1902), “Лотос і реп’яхи” (1903), “Грамофон і чесність” (1903), “Трилисник і пальма” (1903) і “Художники” (1903). Включивши ці оповідання до роману “Королі і капуста”, автор ніби “анулював” їхній самостійний статус і в подальшому не вводив їх до складу інших новелістичних збірок.
Роль і функція згаданих оповідань у художній структурі роману виявилися доволі різноманітними. Приміром, новела “Де гроші?”, яка, до речі, за своїм змістом не збігається з однойменним VII розділом, дала загальну сюжетну схему роману і матеріал для передмови “Від Теслі” та I, III, IV, XVII розділів. Ще сім розділів були написані на базі новел “Лотос і реп’яхи” (V, XII та XIII), “Надзвичайний прапор” (VIII і IX) та “Rouge et Noir” (XV і XVI). А інші новели — “Лотос і пляшка”, “Грамофон і чесність”, “Трилисник і пальма” та “Художники” — з незначними текстовими змінами увійшли до роману як готові розділи під тими ж назвами. Три розділи — “Де гроші?”, “Рештки кодексу честі” і “Вітаграфоскоп” — були написані спеціально для “Королів і капусти” та завершили остаточний “монтаж” цього твору.
Неодноразово порушувана в “Королях і капусті” тема лотоса як способу забути про печалі жартівливо обігрує давньогрецьке сказання про лотофагів (“Одіссея”, Пісня IX). У Гомера Одіссей та його супутники потрапляють до країни міфічних лотофагів, які пропонують скуштувати “солодко-медвяного” лотоса. Той, хто, піддасться на вмовляння лотофагів, приречений назавжди забути про рідну домівку. О.Генрі дещо іронічно зображує своїх співвітчизників, які, прагнучи позбавитись проблем і печалей, їдуть до напівсонної Анчурії, аби там, наче в країні лотофагів, скуштувати лотоса.
