Читать «Війна і мир 3-4» онлайн - страница 485
Лев Толстой
134
Хай живе імператорі
135
придворному штаті імператриці,
136
— Ну, Рапп, як ви гадаєте: гарні сьогодні будуть наші справи?
137
— Поза всяким сумнівом, государю,
138
— Чи пам’ятаєте ви, государю, ті слова, які ви зволили сказати мені у Смоленську: вино відкорковано, треба його випити.
139
— Бідолашна армія, вона дуже поменшала після Смоленська. Фортуна справжня розпутниця, Рапп. Я завжди це казав і починаю відчувати. Але гвардія, Рапп, гвардія ціла?
140
— Так, государю.
141
— Чи роздали сухарі і рис гвардійцям?
142
— Так, государю,
143
— А рис?
144
Наше тіло є машина для життя. Воно для цього створено. Дайте спокій життю в ньому, хай життя само захищається, воно більше зробить само одно, ніж тоді, коли ви йому заважатимете ліками. Наше тіло схоже на годинник, який повинен іти певний час; годинникар не може відкрити його і лише напомацки і з зав’язаними очима може керувати ним. Наше тіло є машина для життя.
145
— Та й годі.
146
— Завтра ми матимемо справу з Кутузовим!
147
— А! зі стариків!
148
хрещення вогнем.
149
великого редуту, фатального редуту, центрального редуту
150
— Скажіть неаполітанському королеві, що ще нема полудня і що я ще не досить ясно бачу положення шахів. Ідіть...
151
— Ну, що там ще?
152
— Государю, герцог...
153
гусеняти, якого я зробив орлом,
154
пекельний вогонь,
155
— Ідіть ви к...
156
прокламація коротка і енергійна,
157
залізних людей,
158
оберемки ворожих орлів та знамен,
159
— За три тисячі двісті верст від Франції я не можу дати розгромити свою гвардію,
160
перенести в простір,
161
«Старий пан спокійно влаштувався»,
162
старого пана,
163
з цього самодурства старого пана.
164
— Ви, отже, не думаєте,
— Навпаки, ваша світлість, у невиразних боях переможцем виходить той, хто впертіший, і на мою думку...
165
м’ясо для гармат,
166
— Їм ще хочеться І..
167
— Государю?
168
— Ще хочеться, ну і всипте їм.
169
поле бою було розкішне,
170
«Російська війна мала б бути найпопулярнішою в новітні часи: це була війна здорового розуму і справжніх вигід, війна на загальний спокій і безпеку; вона була суто миролюбна і консервативна.
Вона вела до великої мети, до кінця несподіванок і до початку спокою. Новий обрій, нові труди розгорталися б, несучи щасливе життя для всіх. Систему європейську було б закладено, питання полягало б уже лише в її встановленні.
Добившись успіху в цих великих питаннях і заспокоївшись щодо всього цього, я б теж мав свій
Європа дійсно скоро становила б таким чином один народ, і кожен, мандруючи хоч би там де, перебував би завжди на спільній батьківщині.
