Читать «Війна і мир 3-4» онлайн - страница 483
Лев Толстой
27
слово честі, що в мене п’ятсот тридцять тисяч чоловік по цей бік Вісли.
28
— А тимчасом яке прекрасне царювання
29
Не затримую вас більше, генерале, ви одержите мого листа до государя.
30
святою?
31
як усяка дорога, за прислів’ям, веде в Рим, так і всі дороги ведуть у Москву,
32
Зазнати сіпання за вухо від імператора
33
— Ну, чому ж ви нічого не кажете, палкий прихильнику і придворний імператора Олександра?
34
придворним і палким прихильником.
35
— Прощай, Андрію! Пам’ятай, що нещастя походять від бога і що люди ніколи не бувають винні,
36
найвищу досконалість,
37
основою
38
дурниці... к бісу всю справу...
39
«Ото, мабуть, правильно-тактична була війна».
40
«Я ж казав, що вся справа піде к бісу».
41
— А щодо того, хто нараяв Дрісський табір, щодо тієї людини, государю, яка нараяла табір при Дріссі, то для неї, на мою думку, є тільки два місця: жовтий дім або шибениця.
42
цього італійського добродія, дуже добре.
43
Теж добре.
44
дитячі іграшки.
45
«Правда ж, ваше превосходительство?»
46
— Авжеж, що тут ще балакати?
47
Здаюсь!
48
манеру триматись
49
імператор Наполеон,
50
сорок два,
51
Імператор Олександр? Російський народ?
52
член
53
Росіянин Безухов
54
дорогий,
55
стає небезпечним розмовляти по-французькому на вулицях.
56
Суспільний договір
57
мій вельмишановний суперник,
58
якого я не маю честі знати,
59
м’ясо для гармат,
60
татку.
61
м’ясо для гармат!
62
свого достойного друга
63
в дипломатичний салон своєї дочки
64
людини з великими гідностями,
65
турботи його пропадуть марно!
66
людиною з великими гідностями.
67
— Ну, ви знаєте велику новину? Кутузов — фельдмаршал.
68
Нарешті, оце людина,
69
— Але ж, кажуть, він сліпий, князю?
70
— Е, дурниця, він досить добре бачить, повірте,
71
Кажуть, що він почервонів, як панянка, якій би прочитали Жоконду, тоді як казав йому: «Государ і вітчизна нагороджують вас цією честю».
— Можливо, серце не цілком брало участь,
72
Ви знаєте, що він сказав государеві?!
73
я його давно знаю.
74
Москва, азіатська столиця цієї великої імперії, священне місто народів Олександра, Москва — із своїми незліченними церквами у формі китайських пагод!
75
Ну? — Платовський козак
76
Дуже розумний і базіка!
77
«Козак, не знаючи того товариства, в якому він перебував, бо простота Наполеона не мала нічого такого, що могло б відкрити для східної уяви присутність государя, розмовляв надзвичайно фамільярно про обставини цієї війни».
78
«Якщо бій станеться раніше як за три дні, то французи виграють його, але якщо після трьох днів, то бог знає, що станеться».
79
«Молодий козак заставив усміхнутися свого могутнього співрозмовника»,
80
