Читать «В серце Небесних гір» онлайн - страница 155

62

Льодовиковий млин — котлоподібне заглиблення в льодовику, утворено з тріщин, у яких вода, падаючи під тиском, крутить валуни та різні уламки скель. Ці камені поступово пробуравлюють заглибину не тільки в льоду, але й у ложі льодовика.

63

Недосліджена земля (лат.).

64

Каньйон — глибока і вузька ерозійна долина з крутими схилами.

65

За повір'ям кочовиків, кобилиця, молоко якої пролите, не буде доїтися.

66

Перекладача немає. По-російському не розумію.

67

Фірнове поле — гірський схил, вкритий товстим шаром фірну, тобто снігу крупнозернистої структури, якої він набув у процесі поступового ущільнення.

68

Геоморфологія — галузь фізичної географії, яка вивчає рельєф земної кори і його розвиток.

69

В той час вважали, що висота Хан-Тенгрі дорівнює 7200 метрам над рівнем моря.

70

Висяча долина — бокова долина, що впадає в головну долину, але не досягає своїм гирлом її дна. Головна долина глибша, ніж висяча тому, що нею рухався більший льодовик, який глибоко розрив її, або йшли сильні води.

71

ТПТ (Товариство пролетарського туризму) — організація туристів і альпіністів Радянського Союзу, яка існувала в той час.

72

Згодом казахські альпіністи назвали цю вершину іменем Чапаєва (висота 6371 м).

73

Під ногами альпініста весь світ (нім.).

74

Держи! Держи вірьовку! (нім.).

75

Назву Кой-кап річка має у своїй нижній течії. У верхів'ї вона зветься Теректи.

76

До Хан-Тенгрі Мерцбахера супроводжували тільки два носії. Решту він відправив з караваном вниз по Інильчеку.

77

Петрографія — наука, що вивчає мінералогічний і хімічний склад гірських порід, їх походження, поширення, умови залягання і класифікацію.

78

Через рік інженер-геодезист Української експедиції І. Кобилін уточнив розмір льодовика Кой-кап: довжина його становить 18 кілометрів.

79

Силурійський період (система) — другий від початку палеозойської ери період. Розпочався приблизно за 430 мільйонів років до нашої ери, закінчився за 310 мільйонів років до нашої ери. В цей період широко розвивались морські безхребетні; вперше з'явились також хребетні — панцирні та хрящові риби. Наприкінці періоду відбувалися могутні горотворні рухи.

80

Едельвейс — багатолітня рослина з білою квіткою, що нагадує зірку і покрита густими волосками у вигляді білої повсті. В Альпах росте на скелях на висоті до 2300 метрів. У Тянь-Шані часто зустрічається на сиртах на висоті до 3000 метрів. Тянь-Шанський едельвейс дещо більший, ніж едельвейс, що росте в Альпах. Улюблена квітка альпіністів.

81

Кам'яновугільний період (система), або карбон, — четвертий період палеозойської ери історії Землі. На початку періоду море затоплювало значну частину материків. Наприкінці періоду у південній півкулі настало велике оледеніння. Морська фауна цього періоду характерна розвитком плечоногих і давніх риб. На суші з'явились перші наземні хребетні і рослини (деревовидні папороті та ін.). У кам'яновугільному періоді утворились найбільші кам'яновугільні басейни (у Радянському Союзі — Донецький, Підмосковний, Кузнецький та ін.). Давність періоду визначається у 275–225 мільйонів років до нашої ери.