Читать «В серце Небесних гір» онлайн - страница 154

52

Пірит — сірчаний або залізний колчедан, дуже поширений мінерал. Зустрічається у формі світло-жовтих кубічних кристалів і суцільної зернистої маси. Застосовується для одержання сірчаної кислоти, сірки, залізного купоросу.

53

Палеозойська ера (група), або палеозой, — стародавня третя ера історії Землі. Поділяється на п'ять періодів: кембрійський, силурійський, девонський, кам'яновугільний і пермський. Розпочалась палеозойська ера 510 мільйонів років тому, а закінчилась 185 мільйонів років тому. В цю еру відбувалися могутні горотворні процеси, які викликали велику складчастість поверхні землі, зокрема підняли Тянь-Шань. Розвивались деревовидні папороті та інші рослини, які дали матеріал для утворення кам'яного вугілля. Тваринний світ розвивався від примітивних морських хребетних до наземних плазунів із складною будовою.

54

Мезозойська ера (група), або мезозой, — четверта ера геологічної історії Землі, ера середнього життя, наступна після палеозойської ери. Характерна розвитком гігантських плазунів, виникненням кісткових риб, птахів, а також листяних дерев. Горотворні процеси значно слабші? ніж у попередню і наступні ери. Для Тянь-Шаню характерні в цю еру спокійні прояви горотворних сил і значне руйнування рельєфу.

55

Кайнозойська ера — найновіша ера геологічної історії Землі. Характеризується розвитком ссавців. Наприкінці цієї ери з'явилась людина. Кайнозойська ера поділяється на два періоди — третинний і четвертинний.

56

Третинний період {система) — перший період кайнозойської ери. Початок періоду — 70 мільйонів років тому, закінчення — 1 мільйон років тому. Період характерний розвитком ссавців, птахів. У цей період виникла більшість сучасних гірських пасом (Альпи, Карпати. Кавказ, Памір та ін.).

57

Пенеплен — колишня гірська ділянка, згладжена протягом тривалого часу протічними водами та іншими руйнівними силами і перетворена майже в рівнину.

58

Морени — нагромадження уламків гірських порід, які падають на льодовик. Морени можуть утворюватись на поверхні льодовика (поверхневі морени), всередині льодовика, куди вони потрапляють через тріщини (внутрішні морени), або на дні льодовика (донні морени). Якщо в льодовик впадають льодовики-притоки, то їх бокові морени, зливаючись з боковими моренами головного льодовика, тягнуться одним широким валом уздовж льодовикового язика (середні морени). В кінці язика вони звичайно зливаються в суцільний моренний покрив. Під цим покривом лід втрачає свою рухливість і перетворюється у так званий мертвий лід. Морени посуваються разом з льодовиком. Але якщо льодовик відступає або не міняє свого положення в долині, то морени нагромаджуються біля його язика (кінцеві морени) та боків (берегові морени). Ці нерухомі вже морени звуться відкладеними.

59

Чи здорові прибули, товариші?

60

Здорові будьте.

61

Гляціологія — наука про походження, будову, діяльність і властивості льодовиків.