Читать «Бандерівка» онлайн - страница 8

Саша повернувся у свою квартиру поночі . Від алкоголю паморочилось у голові. Він сидів у відчиненого вікна на кухні, не вмикаючи світла, і дивився на Київ. Місто виблискувало мільйонами вогнів, вирувало моторами тисяч автомобілів, воно було живим. Воно не рвалося перед в оскаженілій метушні, як Москва, не існувало тихенько, як російські провінційні містечка, воно дихало в спокійному впевненому темпі, сповнене почуттям високої гідності , енергічно й невибагливо.

* * *

Наступної середи Саша знову відправився до Бориса і Свєти. Усе той же пофарбований темно-зеленою фарбою під'їзд, ті самі попільнички з недопалками на підвіконнях, але цього разу в нього трохи швидше колотало серце, коли він підіймався сходами й натискав дзвоник квартири. Двері відчинив Борис.

— Привіт, брате, заходь! — вони обійнялись і поплескали один одного по спині. Саша прислухався до дівочих голосів, які чулися з кухні. Поки прийшли тільки дві Свєтини подруги, вони щось готували й розмовляли про свої жіночі справи.

Борис провів Сашу на балкон, там він дістав пачку цигарок й запалив.

— Ну що, звикаєш до хохлів? — запитав він, видихаючи дим.

— Так, навіть друга собі знайшов .

Саша розповів суботній епізод з татуювальником і собакою. Учора він телефонував, цікавився, чи одужує Харлей. Вася сказав, що пес значно повеселішав, запрошував у гості.

— Хороші він татухи б'є?

— Ті малюнки й фотографії, що я бачив, мені дуже сподобались. Графіка в основному. Я б навіть сказав — талановитий чувак!

— А в Україні дуже багато талановитих людей. Та взагалі більшість відомих росіян — вихідці з України!

— З першим не буду сперечатися , а ось друге — це ти вже загнув!

— Та послухай, із шоу-бізнесу так більше половини українців: Гоша Куценко, Меладзе, Цекало, співачок сила-силенна! А в радянський час скільки космонавтів було родом з України! І в політиці теж: Явлінський хоча б!

— Ну це знаєш як — очі з натовпу завжди вихоплюють знайоме, рідне. Росіяни теж у всіх знаменитостях шукають російське коріння. Кругом наші! — Саша засміявся. — Але похвально, звісно, що країною своєю пишаєшся!

— Я не з тих, хто твердить, що Будда та Ісус з України...

— А є і такі?

— Так, є. Я кажу тобі факти, те, що українці зробили значний внесок в історію Росії .

— Ну добре, з цим не сперечаюсь.

“Смішні ці українці, — подумав він. — Живуть з манією величності . Хочуть бути особливими. Краще росіян”.

Вони трохи помовчали.

— З киянками знайомишся? — Борис підморгнув братові.

— Ні... тільки у вас в гостях. До речі, Богдана сьогодні буде? — спитав нарешті Саша, бо кортіло дізнатися, як зайшов сюди.

— А ти не знаєш? — Саші йокнуло щось всередині . — Вона стрибала з парашутом і зламала собі ногу.