Читать «Бандерівка» онлайн - страница 18
Татьяна Лебедева
— Віри старим політикам уже немає. Вони нас кинули дев'ять років тому! Обіцяли золоте життя і нічого так і не зробили! Час уже послати їх!
— Не готова наша економіка до вступу. Ти розумієш, яка криза буде?
— Ну нічого, перетерпимо кілька років. Зате будемо у правовій державі жити, а не з бандюками.
Нарешті з'явилась Богдана. Вона летіла над запорошеною снігом бруківкою. Поперед неї стелився поземок, наче піна під ногами Афродити. Яскраво-салатовий капелюх стирчав над головою. Не озирнутись на неї було неможливо. Саша підправив зачіску: через мокрий сніг чуб звисав над чолом, і це його трохи нервувало.
— Привіт! — вони поцілувались.
У ресторані вони сіли біля величезного вікна. Знизу була батарея, Богдана присунула до неї свої змерзлі ноги і відкинулась на спинку стула. Вони зробили замовлення.
— Цей рік для мене був дуже дивним, навіть непередбачуваним , — почав Саша. — Стільки усіляких подій трапилось: я переїхав в іншу країну, познайомився з українцями, їхнім менталітетом. Пізнав багато нового. Я зустрів тебе! І з тобою моє життя стало зрозумілішим для самого себе... я побачив цілі, зрозумів свої бажання... І хоча подій було так багато, найцікавіше, найважливіше у нас попереду. — Саша опустив руку до кишені. — Я дуже сподіваюсь, що в нашому житті будуть зміни ...
Під столом він відкрив футляр з каблучкою.
— Ти про вступ України до Євросоюзу? — запитала Богдана. — Думаєш, це важлива подія?
Від несподіванки Саша завмер і навіть не уявляв, як повернути розмову у потрібне русло.
— Так, про це зараз всюди розмовляють. Я не люблю політику, ніколи нею не цікавилась, але навіть я вже в курсі цих новин. І, чесно кажучи, в мене стільки сумнівів з приводу цього. Не знаю, кому вірити. Я сьогодні спілкувалась з одним політологом на каналі, так він категорично проти євроінтеграції. В українському бюджеті дефіцит майже 60 мільярдів. І гроші брати десь потрібно, хоча б для виплат бюджетникам і пенсіонерам. МВФ обіцяв кредит чотири мільярди доларів, а Росія — п'ятнадцять, до того ж під невеликий відсоток. Євросоюз ще й висунув свої умови, там багато чого: комунальні послуги подорожчають, соцдопомогу зменшать...
Саша сховав коробочку назад в кишеню.
— Богдана, їж, а то все охолоне!
На столі димилася лазанья, кава так і стояла неторкана.
— Ринку збуту товарів у нас не залишиться. Росія зачинить свій торгівельний простір, а в Європі наші продукти зовсім не витримають конкуренції, — Богдана зітхнула. — Та і геї ще.
— Так, геї — це, звісно, біда!
— Це дуже смішно, але населення саме геїв боїться, навіть більше, ніж економічного колапсу. Ти ж знаєш, звісно, цей прикол, що Європа — це Гейропа.
— Я думав, ти займаєшся новинами моди.
— Так, моди. Але у нас на каналі всі тільки про це і розмовляють, так що не слухати неможливо. А ти що думаєш?