Читать «Бандерівка» онлайн - страница 19

— Я б дуже хотів, щоб наші країни товаришували. Ось, мабуть, усе, що я можу сказати з цього приводу.

Нарешті Богдана помітила їжу. Вона відпила маленький ковточок кави, заплющила очі від задоволення, обличчя її стало менш напружене. За вікном було вже темно. Обережно підійшов офіціант та увімкнув маленький світильник на столі. Він спалахнув теплим жовтим світлом і відгородив їхній столик напівмороком від інших розкиданих у залі вогників. Саша згадав, що трапилось з ним останнім часом. Наприкінці літа, коли Богдані зняли гіпс, вони поїхали разом у Венецію. Там вони блукали по музеях і кривих вуличках, годували голубів на Сан-Марко, їли піцу на сніданок та вечерю, а одного разу ввечері на безлюдному причалі на “раз-два-три” зізнались один одному в коханні. А потім він надіслав їй на роботу факс з освідченнями; вони розгортали жуйки “Love is” і втілювали в життя слова , написані на вкладишах. Він передплатив їй модні журнали, а вона як завжди гучно сміялась і фотографувала усі приємні моменти для Інстаграма. З самого початку він бачив у ній те, чого не бачив ще в жодній дівчині. Вона мала первозданну віру в найкраще та бажання виправити недосконалість довкола. Саша був непохитно певен у своєму рішенні: у його житті могла бути тільки Богдана.

— Ти відігріла пальці? — запитав він.

— Так! Насправді я не дуже змерзла сьогодні! — вона кивнула на рожеві пухнасті рукавиці на стульці.

Саша знову потягнувся до кишені брюк, але в цей час на столі задзвонив телефон. Це була мама. На секунду він завагався.

— Ти чого не береш? — здивувалась Богдана.

Він кивнув їй головою і натиснув “відповісти”.

— Ну як все пройшло? — відразу ж запитала мама.

— Мам, та справи по-старому, навіть розповісти поки нічого, — Саша засміявся від незручності ситуації. — Як у тебе? — перевів він тему.

— Та що у мене! Я думала, ти мене зараз потішиш на відміну від свого братика.

Саша знав, що його старший брат Льоша розлучається після чотирьох років шлюбу. Вони з дружиною так і не змогли налагодити відносини.

— Мам, я зателефоную пізніше! Тобі від Богдани привіт!

— І їй від мене передавай! — відповіла мама і поклала слухавку.

— А моя мати телефонує, тільки щоб запитати, коли Тимошенко з в'язниці випустять, — розсміялась Богдана.

— Вона політикою цікавиться?

— Ой, та так само, як і всі. Вона в Помаранчеву революцію на мітинги ходила за Ющенко, потім розчарувалась у всіх політиках. А тепер з Італії, як за серіалом, слідкує за тим, що відбувається.

Певно, сьогодні кінець розмовам про політику не передбачався . Це в українців була одна з найулюбленіших тем. Познайомившись, вони тут же дізнавались один в одного: ти за Януковича чи за Тимошенко? На противагу Росії, політичне життя було тут більш насичене й колоритне, боротьба йшла не на життя, а на смерть. Старі сварились і не розмовляли один з одним через симпатії різним політичним таборам. Молоді сміялись і над тими, і над іншими.

Богдані зателефонували з роботи, довго розпитували про щось, потім давали настанови на завтра. Гаряче змінилось десертом. А коли шоколадний пиріг уже було з'їдено до останньої крихти, вони розрахувалися і вийшли на морозну вулицю. Сніжити перестало, проте підморозило. Богдана притулилась до Саші, він обійняв її за плечі і вони неспішно побрели до метро.