Читать «Адвокат негідників» онлайн - страница 81

А от у Тадео Запате адвокат є. Оголошують його ім’я, ми зустрічаємося перед лавою. Його обличчя має ще гірший вигляд. Увесь фоновий гамір змовкає, коли присутні здогадуються, що оце і є хлопець, про якого всі говорять, багатообіцяючий боєць змішаних бойових мистецтв, а тепер ще й зірка YouTube.

— Ви — Тадео Запате? — зацікавлено перепитує суддя, пожвавившись чи не вперше за ранок.

— Так, сер.

— Як я розумію, пан Себастьян Руд — ваш адвокат.

— Так, сер.

Позаду зітхає помічник прокурора. Суддя продовжує:

— Ви звинувачуєтеся, поки що, у нападі за обтяжливих обставин. Вам це зрозуміло?

— Так, сер.

— Пане Руд, чи пояснили ви своєму клієнту, що обвинувачення може стати більш серйозним?

— Так, сер, він це розуміє.

— До речі, як рефері почувається зараз? — питає він у помічника прокурора, ніби той — лікар.

— Останнє, що я чув — пан Кінґ досі в критичному стані.

— Дуже добре, — каже Його Честь. — Зустрінемося тут за тиждень, подивимось, як воно буде. До того, пане Руд, питання застави не обговорюватиметься.

— Звичайно, пане суддя, — погоджуюсь я.

Нас відпускають. Поки Тадео відходить від столу, я пошепки кажу:

— Побачимось завтра у в’язниці.

— Дякую, — каже він, тоді повертається до глядачів і киває своїй матері, яка сидить серед цілої купи заплаканих родичів. Вона емігрувала з Сальвадору двадцять п’ять років тому, має ґрін-карту, працює в кафетерії у другу зміну і виховує цілий виводок дітей, онуків та ще якихось родичів. Тадео і його бойова майстерність були її квитком у краще життя. Мігель тримає її за руку, щось шепоче іспанською. Він кілька разів мав справу з нашою правоохоронною системою, тож знає, що до чого.

Я коротко перемовляюся з ними, запевняю, що роблю все належне, і разом із ними виходжу з судової зали в хол, де чекають журналісти, двоє навіть із камерами. Ось задля цього я й живу.

13.

Ох і насичений ранок! Поки я у суді з Тадео, Джудіт робить те, що обіцяла: подає підступне клопотання про припинення всіх моїх прав на відвідування, навіть трьох годин на Різдво і двох годин на день народження сина. Вона звинувачує мене у недбальстві, що загрожує фізичній безпеці сина, та «жахливому впливі» на життя дитини. Вона вимагає прискорених слухань. Ну й театральщина! Ніби дитині щось загрожує.

Гаррі й Гаррі готують різку відповідь, і я подаю її в понеділок по обіді. Ми вкотре переконуємося в її непохитному намірі мене провчити. Жоден суддя не задовольнить її вимог, і вона добре це знає. Та вона однаково стоїть на своєму, адже лютує і вважає, що, коли ще раз пропустить мене через цю м’ясорубку, я нарешті капітулюю і зникну з їхніх життів. Слухань я чекаю ледь не з нетерпінням.