Читать «Адвокат негідників» онлайн - страница 27

Джон Гришэм

І ось тепер він враз пітніє, бо переоцінив власні можливості.

Вони були переконані, що вхопили мене за горлянку. Ну й дурня. Притиснути мене до стінки звинуваченням у несправжньому недозволеному контакті — це не врятує їхню справу, тим паче зараз. Явний перебір, але дивуватись тут нічому. Вони звинувачують Ґарді і винесуть йому смертний вирок, а заради розваги вирішили, що було б мило ще й мені притиснути хвоста.

— Здається, йдеться про недозволений контакт, пане суддя, — театрально виголошує Гувер.

— Ще б пак, — відповідаю я.

— Займімося цим пізніше, — пропонує Кауфман. — Присяжні чекають.

Я нагадую:

— Хлопці, ви, здається, недочуваєте. Я не продовжуватиму без розгляду. Я наполягаю, щоб це було внесено в протокол.

Кауфман зиркає на Гувера, обидва розгублені. Вони знають: мені вистачить навіженості оголосити страйк, відмовитися брати участь у слуханнях, а коли це станеться, на них чекає скасування процесу. Суддя переводить погляд на мене і каже:

— Я затримую вас за неповагу до суду.

— То посадіть мене в хурдигу, — я глузую і дражнюся. Судовий репортер записує кожне слово. — Посадіть мене в хурдигу.

Та він не може зробити цього просто зараз. Йому доведеться прийняти рішення, причому неправильне рішення наразить на небезпеку геть усе. Якщо через сьогоднішню ситуацію я потраплю до в’язниці, увесь процес відберуть і не буде жодної можливості зберегти справу. І десь ген там, в апеляційному суді, радше за все, — у федеральному, проаналізують кожен рух Кауфмана у цій справі й оголосять догану. Ґарді повинен мати адвоката, справжнього адвоката, тож вони просто не зможуть продовжити слухання, якщо мене ув’язнять. Вони зробили мені чудовий подарунок.

Минає кілька секунд, атмосфера розжарюється. Люб’язно, ледь не солодкаво, я промовляю: