Читать «Адвокат негідників» онлайн - страница 26

Джон Гришэм

— Я б сказав, певною мірою.

— То ви розкажете нам свою версію цієї історії? — питає він, явно не готовий вірити жодному моєму слову. Гувер мимрить собі під ніс, але так, щоб усі почули:

— Явний випадок впливу на присяжного.

Я зриваюся:

— Ви хочете спочатку вислухати мене чи пов’яжете одразу, без жодного доказу, так само як Ґарді?

— Досить, — каже суддя Кауфман. — Припиніть, пане Гувер.

Я викладаю свою версію, чітко, докладно, нічого не прикрашаючи. Я наголошую, що ніколи не зустрічав цієї жінки, зроду її не бачив — де б я міг її бачити? — і що це вона цілеспрямовано шукала мене, ініціювала контакт, а потім щодуху кинулася назад до Міло і намагається вплинути на слухання.

Щоб напевно засудити убивцю, іноді доводиться докласти чимало зусиль.

Я майже кричу:

— Вона стверджує, що я ініціював контакт? Як? Я не знаю цієї жінки. Вона мене знає, бо вона була в судовій залі, була присутня на слуханнях. Вона може мене упізнати. Як я міг упізнати її? Та й який взагалі у цьому сенс?

Ніякого, звісно, але Гувер і Кауфман на це не зважатимуть. Вони упевнені, що застукали мене. Вони так сильно ненавидять мене і мого клієнта, що не здатні побачити очевидного.

Я не здаюся:

— Вона бреше, розумієте? Вона навмисно усе це спланувала. Вона знайшла мене, затіяла розмову, тоді підготувала це свідчення, можливо, у вашому, Гувере, офісі, і вона бреше. Це надання неправдивих свідчень і неповага до суду. Дійте, пане суддя.

— Я не потребую ваших...

— О, припиніть. Підніміть свою дупу і зробіть нарешті щось як слід.

— Послухайте, пане Руд, — червоніє і нервується він.

Зараз я хочу скасування судового процесу. Хочу спровокувати цю парочку на якусь відверту дурницю. Я проголошую:

— Я вимагаю розгляду. Виведіть присяжних, викличте цю чарівну молоду пані за трибуну свідка і дайте мені допитати її. Вона хоче фігурувати у цьому процесі, то викличте її. Її мати, очевидно, упереджена і неврівноважена, і я хочу, щоб її виключили з присяжних.

— Що ви їй сказали? — питає Кауфман.

— Я щойно вам переказав, слово в слово. Я сказав їй те саме, що сказав би будь-якій іншій людині у світі — що справа побудована винятково на купі свідчень брехливих свідків і що у вас немає переконливих доказів. Крапка.

— Та ви з глузду з’їхали, — каже Гувер.

— Я вимагаю розгляду, — я практично кричу. — Я вимагаю, щоб цю жінку виключили з присяжних і не продовжуватиму слухання, поки вона не піде.

— Ви що, погрожуєте мені? — перепитує Кауфман, відчуваючи, що втрачає контроль.

— Ні, сер. Я обіцяю. Я не продовжуватиму.

— Тоді я затримаю вас за неповагу до суду і кину до в’язниці.

— Я там уже був. Зробите це — і процес буде скасовано. Зустрінемось через шість місяців і почнемо все спочатку.

Вони не знали, що я сидів у в’язниці, але зараз вони розуміють, що я не брешу. Далеко не кожен адвокат буде, як я, діяти на межі етичних норм. Час, проведений за ґратами, дається взнаки. Якщо мені трапляється розлютити суддю чи принизити його, то я не нехтую такою можливістю.

На якусь хвилю настає мовчанка. Судовий репортер свердлить поглядом власне взуття. Якби у неї була можливість — вона тікала б з цього кабінету, перевертаючи дорогою стільці. Ось тепер Гувера жахає перспектива скасування процесу, адже апеляційний суд його позицію не схвалить, а це потягне за собою новий розгляд справи. Йому не хочеться йти на таке випробування. Чого йому хочеться — це опинитися в тому славному дні в майбутньому, коли він їде в машині, можливо, з оцією репортеркою, до в’язниці під назвою «Біг Вілер», в якій влада утримує тих, хто отримав смертний вирок. Його прийматимуть по-королівськи, бо ж він буде Неабихто — кмітливець, який розплутав жахливий злочин і домігся вироку, що відправив Ґарді Бейкера на страту, що дозволило Міло отримати завершення тієї справи. Йому нададуть місце в першому ряду за завісою, яку драматично відсмикнуть, відкриваючи поглядам присутніх Ґарді на каталці з підключеною крапельницею. Згодом він, Гувер, знайде час для стриманого спілкування з пресою і змалювання тягаря відповідальності, накладеної його професією. Йому довелося засвідчувати страту — обов’язок почесний, але обтяжливий. Штат проти Ґарді Бейкера — це зоряний час Дена Гувера. Вирішальний для його кар’єри. Він зможе виступати на всіх тих пафосних прокурорських конференціях, які проводяться по дешевих казино. Його переоберуть.