Читать «Адвокат негідників» онлайн - страница 172

— Зрозуміло. То де, Арч? Почніть із цього. Де, коли, як? Гроші вже у вас, тепер з вас розповідь. Де дівчина і як нам до неї дістатися?

Він допиває першу банку, плямкає губами, знову набирає повен рот чипсів і кілька миль не видає ані звуку. Тоді відкриває наступну банку. На перехресті каже: «На південь».

У північному напрямку рух жвавий — мешканці передмість їдуть на ранкові зміни на роботу до Сіті. Південний напрямок, натомість, практично безлюдний. Дивлюсь на нього з бажанням ляпасом збити з його обличчя самовдоволену посмішку.

— Арч?

Він відпиває ще пива і підсовується на сидінні.

— Дівчат перевезли з Чикаго до Атланти. Вони часто переїздять з місця на місце, кожні чотири-п’ять місяців. Вони розгортають бурхливу діяльність у містечку, але за якийсь час люди починають плескати язиками, копи починають нишпорити, і тоді вони зникають, відкривають свою лавку десь в іншому місці. Важко тримати все в таємниці, коли пропонуєш гарненьких білих дівчаток за прийнятними цінами.

— Вам видніше. Джиліана Кемп досі жива?

— О так. Ще й як жива. Вона доволі активна, щоправда, в неї вибору нема.

— І вона в Атланті?

— В районі Атланти.

— Це велике місто, Арче, а в нас нема часу бавитися. Якщо маєте адресу — говоріть її мені. Ми так домовлялися.

Він зітхає і робить черговий великий ковток.

— Це у великому торговельному центрі, там жвавий рух, багато машин, люди ходять туди й сюди. «Фізіотерапія «Атлас» — так називається компанія, та насправді це не що інше, як елітний бордель. У телефонному довіднику їхнього номера нема. Фізіотерапевти за викликом. Усе тільки за попереднім записом, просто так не прийдеш. Кожен клієнт повинен мати рекомендацію від іншого клієнта, тож вони — головні терапевти — знають, з ким мають справу. Отож, якщо ви клієнт, лишаєте машину на парковці, може, заходите в «Баскін-Роббінс» на морозиво, гуляєте собі тротуаром, а тоді пірнаєте в «Атлас». Парубок в білому лікарському халаті вітається і поводиться дуже люб’язно, от тільки під халатом у нього заряджена штука. Тримається він як лікар, та він і справді чимало знає про переламані кістки. Він бере гроші, скажімо, 300 доларів готівкою, і проводить вас до таких собі кімнат. Він показує на одну з них, ви заходите, а там невелике ліжко і дівчина — молода, красива і майже гола. У вас із нею двадцять хвилин. Виходите ви через інші двері, і ніхто не знає про ваш сеанс фізіотерапії. Дівчата працюють від обіду й до вечора — вранці вони не працюють, бо пізно прокидаються — а тоді їх збирають і везуть до стрип-клубу, де вони танцюють і виконують свою роботу. Опівночі їх відвозять додому, до гарних затишних помешкань, і замикають на ніч.

— Хто вони?

— Торгівці, вкрай неприємні хлопці. Банда, угруповання, картель, організована бригада злочинців, переважно пов’язаних зі Східною Європою, та є серед них і місцеві. Вони знущаються над дівчатами, тримають їх у страху і розпачі, і підсаджують їх на героїн. Більшість людей у цій країні не вірять, що в їхніх містах існує секс-торгівля, але вона існує. Вона повсюди. Вони, торгівці, обожнюють утікачок, безпритульних дітей, дівчат з неблагополучних сімей. Це мерзотний бізнес, Руде. По-справжньому мерзотний.