Читать «Адвокат негідників» онлайн - страница 105
Джон Гришэм
Зазвичай на цей час у першій зустрічі підозрюваний вже відкидає обвинувачення. Я подумки відзначаю, що Сванджер цього не робить, він взагалі не переходить до теми своєї вини чи невинуватості. На нього, фактично, чекає обвинувачення з наступним тривалим процесом.
— Так, — кажу я, — я представлятиму вас, за умови, що ми узгодимо питання оплати і що вам таки висунуть обвинувачення. Думаю, до цього ще далеко. А поки що жодного слова не говоріть копам, жодному копу. Зрозуміло?
— Ясно, чувак. Ви можете зробити так, щоб мене не діставали?
— Я погляну, що можна зробити.
Ми ще раз тиснемо руки, і я виходжу. Детектив Ріардон не зрушив з місця. Він дивився нашу невеличку зустріч і, певно, ще й слухав її, хоч це було б незаконно. Поруч із ним, вдягнутий у цивільне, стоїть Рой Кемп, батько зниклої дівчини. Він дивиться на мене неприховано вороже, так, ніби кілька хвилин, проведені щойно з їхнім першим непідтвердженим підозрюваним, чітко доводять мою причетність до зникнення його дочки.
Я співчуваю цьому чоловікові і його родині, але цієї миті він хотів би послати кулю мені в потилицю.
Під будівлею зібралося ще більше репортерів. Помітивши мене, вони починають підстрибувати і штовхатися. Протискаюся повз них зі словами: «Без коментарів, без коментарів, без коментарів» під зливою ідіотських запитань.
— Пане Руд, це ваш клієнт викрав Джиліану Кемп? — кричить один.
Хочу зупинитися, підійти до цього клоуна і поцікавитись, чи здатен він видати ще тупіше питання. Натомість проштовхуюсь повз них і застрибую у фургон, до Напарника.
О шостій телеведучий заявляє, що поліція має підозрюваного у справі Кемп. Показують фото оточеного репортерами Арча Сванджера, коли він намагається вийти з центрального управління невдовзі після мене. За свідченнями джерел — звісно, неназваних, але це, поза сумнівом, джерела всередині будівлі — поліція його допитала. Скоро його заарештують та звинуватять у викраденні людини і вбивстві. Його винуватість підтверджує те, що він найняв адвокатом Себастьяна Руда! Показують мій сердитий позирк на камери.
Нарешті Сіті може зітхнути з полегшенням. Поліція знайшла вбивцю. Щоб послабити неймовірний тиск, який на них чиниться, щоб почати процес впливу на громадську думку, щоб забезпечити презумпцію винуватості, вони, як завжди, маніпулюють пресою. Чутка звідси, чутка звідти, камери затримуються на обличчі, побачити яке вже ніхто й не сподівався. «Журналісти» роблять свою справу, і Арч Сванджер вже практично засуджений.
Для чого морочитися зі слуханнями?
Якщо копи не можуть висунути обвинувачення, обґрунтоване доказами, вони скористаються медіа, аби висунути звинувачення, обґрунтоване підозрою.
У будівлі, офіційно й неофіційно відомою як «Олд Корт-хауз», я провів чимало часу. Це старовинна велична споруда, зведена на рубежі століть, зі стрімкими готичними колонами і високими стелями, з бюстами і портретами покійних суддів уздовж просторих мармурових коридорів, з гвинтовими сходами, з чотирма поверхами судових зал і кабінетів. Зазвичай тут людей стільки, що яблуку ніде впасти — адвокати зайняті своїми клопотами, учасники судових слухань шукають потрібну судову залу, всюди блукають налякані родичі обвинувачених у кримінальних справах, потенційні присяжні стискають в руках свої повістки, поліцейські готуються до свідчень. У цьому місті п’ять тисяч адвокатів, і часом складається враження, що всі ми крутимося поблизу «Олд Кортхауз».