Читать «Інтеліґент» онлайн - страница 10

Мати з вікна милується чудесним літнім днем… Мати одягає юного інтеліґента. Навкруги – цілі гори дитячого одягу. Інтеліґент наочно росте й пухне.

Мати ніжно, звичайно, клопочеться про здоров’я свого одинчика. Хто з вас без гріха, мої читачки?

Батько, що підходить під час операції, пробує протестувати. Мати відповідає одразу в роздратованім тоні…

Найлагідніша й найніжніша з усіх тварин – мати – буває, перетворюється на тигрицю. А саме – в ті хвилини, коли її пискляткові щось загрожує. А батько, – я ж уже казав, що він троглодит, – очевидно, гадає, що сучасна культурна людська дитина так само товстошкіра, як діти кам’яного віку… На щастя, дружина сильніша й енерґійніша. Тому ми знову таки можемо бути спокійні… Власне кажучи, взагалі турбуватися нема чого…

Батько знизав плечима, пішов, стукнув дверима.

В сусідній кімнаті став біля вікна. За вікном чудесний літній день. Батько відчинив вікно і сів на підвіконнику.

Двері, що їх закрив був батько, злегка відчиняються.

Мати, почувши рух повітря, випросталась, мов ужалена…

Протяг!!!

Вся купа дитячого одягу, що лишилася ще ненамотаною, валиться на дитину. Мати вихорем летить у двері.

В сусідній кімнаті відбувається коротенька, але дуже жвава супружеська сцена – перед вікном, що за ним сяє чудесний літній день.

Яка мати не зрозуміє цієї матері? Хіба ж є в дитинчатка ворог більш лукавий, щоденний і небезпечний, ніж протяг? Яка мати не знає цього?!. Міркуючи елементарно, мужчини тупо твердять, що різниці між протягом і звичайним вітром немає жадної… Чи можна більш яскраво продемонструвати власну обмеженість?.. Адже саме вже слово «протяг» («крізний вітер») говорить, кричить, застережує: наскрізь бо протягає… Та що балакати…

Батько сердито зачиняє вікно. Пішов.

Навздогін йому мати послала ще кілька хороших слів.

Ви можете їх почути, коли захочете.

Інтеліґент, що його ледве видко під горою одягу, реве…

Мати повернулася і в пристрасному запалі виливає на нього всю підогріту, киплячу від обурення, аж надто достатню, ніжність…

Інтеліґент реве, заходиться.

Невдячний шматок м’яса!..

Грішать не тільки батьки…

Мамка з дитиною на вулиці. Огрядний возик. Звичайно, – захист від сонця… Далека самотня алейка якогось парку. Рядом з мамкою блискучий кавалер з військових писарів.

Цілком недосліджене науково питання: про вплив професії на половий добір. Згадайте давновідомі факти: мамашини синки добираються до покоївок, у куховарок – обов’язковий «кум-пожежник», у мамок коханцем мусів бути військовий писар і т. інше. – Загадка!.. Інтересно прослідкувати б було, як воно зараз…

Возик самотньо стоїть на алейці.

Мамка з кавалером влаштовуються на ніжній травичці. Кавалер розв’язує принесений пакет з виглядом, що приємно інтриґує… Пакет виправдує надію: закуска й випивка…

Мамка й кавалер уживають радощі життя.

Інтеліґент реве.

Негарно. Мені трохи соромно за мого героя – така нетактовність!..

Коханий щиро вилаявсь. Мамка не без труда встає, приносить юного Інтеліґента, соромлячись повертається в бік, звільняє перса. Коханий залицяється. Мамка соромливо кокетує.