Читать «Сад божественних пісень» онлайн - страница 11

Григорій Савич Сковорода

Христе, ти витік благ святий,

Тож дух на пастиря вилий свій.

Оригіналом будь йому,

Щоб в його приклад проганяв тьму

3 пастви його всяк чоловік,

Здовжуй щасливий ти йому вік!

Пісня 27-ма

Білгородському єпископу Іоасафу Миткевичу [271], котрий відвідав сад духовного училища в Харкові. Із цього зерна: «Боже Саваофе... Споглянь із небес, i побач, i відвідай цього виноградника, i охорони його...» [272]. «А плід духа: любов, радість, мир» та інше [273].

Вишніх наук саде святий,

Лист рожевий i цвіт твій красний,

Прийми co6i весняний вид!

Се возсія день твій благий!

Освітив тебе світ ясний,

Зверху-бо дух благословить.

Возвеселися, о дерев сад,

Більших i менших, які є підряд.

Пастирю наш - образ Христа, -

Тихий, благий, милосердии,

Дзеркало чистеє всіх доброт!

Красні неси ноги, отак

Мир благовість усім твердий,

Глянь на святий цей оплот;

Помочі в тебе просить co6i,

Серце i руки тягне тобі.

Ти сад нaпiй, цей святий сад,

Течивом вод благочесних,

Які з апостльських струмків.

Не допусти єресей ядь

I віджени вcix безчесних,

Родить нехай духовних царів,

Царство царя, обнявши ycix,

Пекельний скиптр скидай, як гpix.

Бачить його зір смілий твій

При твоїм несплячім зорі,

І лист його не відпаде,

Не лист на нім буде пустий,

Облудно звабний, а скоро

Духовний плід весь приведе:

Bipy, мир, радість, покірністьтеж,

Й інше, що в ряді святім назвеш.

Ось він тобі: сам царів цар,

Цього народ святий просить.

Що може буть цього миліш?

Чи ж є Христу найліпший дар?

Перший це дар, що приносить

Пастир овечкам свят-святіш,

Скріпить на діло сам він оте,

Здовжить тобі життя так святе.

Пісня 28-ма

Про таємну в нутрі та вічну веселіть боголюбних сердець. Із цих зерен: «Веселість серця - життя чоловіку, а радування мужа - довгоденне». «Коли хто погубить душу свою заради мене, той спасе iї  [281]. «Яка ж користь людині, що здобуде ввесь cвiт, але душу свою занапастить?» [282].

Возлети на небеса, у версальські хоч ліса

[283]

,

Одягни одежу злотну,

Шапку царськую добротну,

Як у серці нуда, буде тобі біда.

Проживи хоч триста літ, проживи хоч цілий світ,

Що тобі те помагає,

Коли серденько ридає?

Як у сердці нуда, буде смерть i біда.

Хоч всю землю завоюй, над усім хоч зацарюй,

Що тo6i те помагає,

Коли вся душа ридає?

Як у серці нуда, буде підлість, біда.

Так, про місяць знать дарма, є там люди чи нема,

Кинь Коперников! сфери

[284]

,

В серця свого глянь печери!

Глагол у нутрі твоім, веселий будеш з ним.

Бог найкращий астроном i найвищий економ.

Вічная натура

[285]

, мати,

Зайвини не може мати.

Що потрібно тобі, знайдеш лиш у co6i.

Придивись в нутро тобі: друга знайдеш у co6i,

Стрінеш там ти іншу волю,

Стрінеш в злій блаженну долю: