Читать «Сад божественних пісень» онлайн - страница 10

Щоб могли тебе ті крила на чужій знайти землі.

За тобою марширують, палять, знищують міста,

Цілий вік бомбардирують, а чи зможе хто дістать?

Мабуть, там живутьпечалі, де велично-пишний дім,

А в малому менше жалю, як є все потрібне в нім.

Невдовольні нічим ми - то печалей джерело!

Помислами повні злими - ось бунтарства де зело!

Потримаймо дух неситий! Годі мучити свій вік!

Не шукай край знаменитий! Будеш також чоловік.

Бо ж печаль ускрізь літае, по землі та по воді,

Швидше блискавок ширяє, знайде i в добрі, й біді.

Жартом треба смуток бити, будь в житті, як Бог подав,

Годі червам нас точити - час до того не настав.

Славні прикладом repoї, та побиті на полях,

Довго хто живе в спокої, той стражда в старих літах.

Одарив вас Бог грунтами - це пропасти може, знай.

Жеребок мій з бідняками, та Бог мудрості дав пай

^[243]

.

Пісня 25-та

На відхід отцю Гервасію Якубовичу ^[251], який відходить із Переяслава в Білгород на архімандричий та судейський чин у 1758 році. Із цього зерна: «Господь збереже вхід твій та вихід твій, не дасть у сум'яття ноги твоєї» ^[252].

Їдеш, нас покинуть хочеш?

Їдь здоровий, цілий, отче.

Будуть хай вітри погодні,

Тихі, жаркі, нехолодні,

У щасливу путь хай шляхи ведуть!

Мандрівні хай щезнуть страхи,

Спіте, подорожні прахи,

А слухняні добрі коні

Хай несуть як по долоні

У щасливий слід, мов гладенький лід.

Оболоки геть невірні!

Хлющі не ідіть надмірні!

Не печи пал полуденний,

Місяцем твій озаренний

Доброщасний путь у ніч всюди будь!

Той твої направить ноги,

Хто дав землю i дороги.

І оте, котре високо,

Хай твій шлях хоронить око.

Щасний хай відхід доброславить вхід.

Краю, порадій, щасливий, -

Муж приходить добротливий.

Кинь заздроснії звичаї!

Щасний, хто його пізнає.

На ясний вінець добрий хай кінець.

Пісня 26-та

епископу Ioaннy Козловичу ^[261], що входить у мiсто Переяслав на престол епископськ.ий, із 1753 року. Із цього зерна: «Отож хай просвітиться світло ваше перед людьми, щоб бачили вашi добрi справи...»

Посішай, гостю, поспішай,

Haшi надії ти увінчай,

Як музикальний гарний звук

Радісно живить тіло i дух,

Так всебажаний твій прихід

Здвигнув i мicтo, i весь нарід.

Граде печальний, Переяслав!

Часто сирітство власне взнавав,

Вишнього зміну бачиш ти.

Се світлий день тебе освітив,

В хвилях вітрильник твій шалів -

В корабель знову керманич ciв.

Шлях вiн направить до небес,

Сонде Христових знісши словес.

В ньому духовний видно плід,

Як в чистім плесі-дзеркалі квіт.

Агнцю подібно i Христу,

Тихо очистить нечистоту.

Biн як i ділом, так в словах

Дух твій ізцілить весь у гpixax.

Скільки чесніший плоті дух,

Скільки земного взяв небокруг,

Сильки душевних страстей збив,

Плотських сильніший він лікарів.