Читать «Iсторичнi есе. Том 2» онлайн - страница 474

Для підготовки подорожі була створена ініціативна група, до якої ввійшли Всеволод Голубничий, Іван Коропецький, Мирослав Лабунька, Олег Федишин та Іван Лисяк-Рудницький. Від імені цієї групи 21 грудня 1970 р. В. Голубничий направив листа до представника Української РСР в ООН Івана Хміля з точним викладом плану поїздки. У склад групи згодилося ввійти близько 20 американських професорів українського походження. Вони мали намір зустрітися з працівниками наукових центрів, державних органів влади, редакцій газет, бібліотек, видавництв, виступити з лекціями, взяти участь у дискусіях. Однак радянська сторона відступила від попередніх домовленостей. На початку березня 1971 р. з Київського університету надійшла негативна відповідь. “З приватних джерел нам відомо, що справа розглядалася в Міністерстві Вищої освіти та що там на віце-міністерському рівні ми мали підтримку. Перерішив, отже, або сам міністр, або хтось зі сторони. Була кинута ось така фраза в наш бік: “Они хотят пробить брешь в стене нашей крепости!” (із листа Всеволода Голубничого до Романа Шпорлюка, Нью-Йорк, 9 березня 1971 р.).

94

“Я згадав мою доню...” - мовиться про Бетсі Рудницьку, доньку Івана Лисяка-Рудницького від його першого шлюбу з американкою Джоан Бентон.

95

Тарас Гунчак (1932 р. н.) - історик, навчався у Фордгамському й Віденському університетах (в останньому в 1960 р. захистив докторську дисертацію). З 1960 р. - професор Ратгерсько-го університету (США). Автор праць з історії України та Східної Європи XX ст. Редактор книги “The Ukraine, 1917-1921: A Study in Revolution”, у якій надруковано статтю Івана Лисяка-Рудницького “Четвертий Універсал та його ідеологічні попередники”. Редактор і співредактор журналу “Сучасність” (з 1984 р.).