Читать «Iсторичнi есе. Том 1» онлайн - страница 458

Цю статтю підготували Петро Лисяк-Рудницький та Іван-Павло Химка на основі наявних варіантів незакінченої статті та рецензії Івана Лисяка-Рудницького на книгу П. Магочого (Лисяк-Рудницький І. [Рец. на кн.:] Павло Р. Магочий. Формування національної свідомості. Підкарпатська Русь, 1848–1948 // Український Голос (Вінніпег). — 1978. — Ч. 13. — 29 березня. — С. 91; ejusd [Rev.] P. R. Magocsi. The Shaping of a National Identity // The Byzantine Catholic World. The Official Newspaper of the Archdiocese of Pittsburgh. — Vol. XXIII. — N 20. — May, 1978. — P. 8.).

Переклад Ярослава Грицака та Еріки Панкеєвої, мовна редакція Володимира Кулика.

Статтю присвячено пам’яті Ореста Зілинського.

100

Орест Зілинський (1923–1976) — український мово- і літературознавець, фольклорист. Народився в с. Красна (Коростенька) Короснянського повіту. Син відомого мовознавця Івана Зілинського 1879–1952), професора Ягелонського університету у Кракові та Карлового університету в Празі. Після закінчення Ярославської гімназії 1940 р. навчався в Українському вільному університеті (1940–1945), Німецькому університеті (1943–1945) та Карловому університеті (1945–1949) у Празі. Автор бл. 200 праць з українознавства, зокрема автор, співавтор та упорядник книжок “Шевченко в чеській літературі” (1962), “Сто п’ятдесят років чесько-українських літературних зв’язків” (1968), “Молода радянська поезія” (1965), “Вибране з творчості М. Рильського” (1947), збірки оповідань Михайла Коцюбинського “Дарунок та інші оповідання” (1961), антології української пісні “Україна співає” (1950), “Антології української поезії” (1978, посмертне видання). У 1949–1959 рр. викладав славістичні дисципліни у Вищій педагогічній школі та на філософському факультеті Університету ім. Палацького в Оломоуці. Від 1959 р. до самої смерті працював науковим працівником Чехословацької академії наук у Празі.