Читать «Iсторичнi есе. Том 1» онлайн - страница 457

95

З доповіддю на таку тему Іван Лисяк-Рудницький виступив на науковій конференції, присвяченній народам Австро-Угорської монархії (Індіана, США, квітень 1966 р.). Первісна, скорочена публікація статті: Rudnytsky I. L. The Ukrainians in Galicia under Austrian Rule // Austrian History Yearbook. — Vol. III. — Part 2. — Houston Rice University Press, 1967. — P. 394–429. Переглянуте і доповнене видання див. у книзі: Nation-building and the Politics of Nationalism: Essays on Austrian Galicia / Ed. Andrei S. Markovits and Frank E. Sysyn. — Cambridge, Mass, 1982. — P. 23–67. Передруковане у кн.: Rudnytsky I. L. Essays in Modern Ukrainian History. — P. 315–352. Публікується за останнім виданням.

Переклад Ярослава Грицака, мовна редакція Володимира Кулика.

Матеріали до дослідження історії Галичини австрійської доби (копії оригінальних документів, статей, книжок та ін.) зберігаються в архіві Івана Лисяка-Рудницького (box 2, files 29–30; box 3, files 31–37; box 4, file 38–46; box 5, files 47–85). За словами Івана Лисяка-Рудницького, “цю статтю можна розглядати як “Форарбайт” [попередню працю — Я. Г.] до більшої запланованої праці, для якої я використаю теж давніше зібрані мною матеріали до історії Закарпаття” (з листа до Богдана Осадчука, box 36, file 786). Згідно з його задумом, стаття “Українці в Галичині під австрійським пануванням” мала стати ядром праці про історію західноукраїнських земель під пануванням Австрії у 1772–1918 рр. (із додатком готового дисертаційного тексту про історію Закарпаття й написанням відповідних розділів про Буковину та про воєнні події 1914–1918 рр.)

96

“бідермаєрівські роки” — термін, що виник щойно у 1853 р, для означення стану німецького суспільства від часу заснування Німецького союзу (1815) аж до революції 1848 р.; вживався як синонім для означення “старих добрих часів”, часів спокою та міщанської ідилії після завершення наполеонівських воєн.

97

“говорив львівський директор поліції” — ці слова традиційно (вслід за Яковом Головацьким, див: Головацький Я. Пережитое и перестраданное // Письменники Західної України 30–50-х років XIX ст. — К., 1965. — С. 272) приписуються директорові львівської поліції Пайманові, хоча насправді директором львівської поліції у той час був Леопольд фон Захер-Мазох, батько відомого письменника Леопольда фон Захер-Мазоха.

98

“Наш бідний, довгі роки систематично гноблений і оглуплюваний народ... глядить у свою кращу будучність” — цит. за: Франко І. Три велетні в боротьбі за карлика // Діло. — 1907. — Ч. 136 – 2 лип. — С. 2.

99

Тема історії Закарпаття посідала одне з центральних місць у творчості Івана Лисяка-Рудницького. Роботу над нею він розпочав ще в 1948 р., під час навчання в Інституті міжнародних справ у Женеві. Після переїзду у 1951 р. з Європи до Америки, у зв’язку з необхідністю одержати американський диплом доктора наук, він розпочав працю над докторською роботою “A History of the Carpatho-Ruthenian Problem 1848–1938” у Колумбійському університеті під керівництвом д-ра Оттокара Олдожіліка і д-ра Філіпа Мослі. Робота над нею затягнулася до середини 1960-х років. Примірник дисертації зберігається в архіві Івана Лисяка-Рудницького (box 16, file 359). 1966 р. він змінив первісний план дисертації, маючи намір включити до неї як центральний розділ статтю “Українці в Галичині під австрійським пануваннням” та розділи про історію Буковини, події першої світової війни 1914–1918 рр., а також переклад основних документів з історії західноукраїнських земель за австрійських часів. Цей задум, однак, залишився незреалізованим. Лисяк-Рудницький написав статтю про праісторію та ранню історію Закарпаття для словникової частини україномовної “Енциклопедії українознавства” (Париж-Нью-Йорк, 1959. — Т. 2. — С. 716–720) та для її англомовної текстової частини (Transcarpathia (Carpatho-Ukraine) // Ukraine. A Concise Encyclopaedia. Prepared by the Shevchenko Scientific Society / Ed. by Volodymyr Kubijovyč — University of Toronto Press 1963. — P. 710–714). 1963 p. він виступив з доповіддю “Карпатська Україна: народ у пошуках своєї ідентичності” на черговому щорічному засіданні Американської історичної асоціації (Філадельфія, 30 грудня 1964 р.). Лисяк-Рудницький сподівався надрукувати цю доповідь в одному з американських або європейських фахових журналів (лист Івана Лисяка-Рудницького до Івана Дурбаса, Філядельфія, 9 липня 1964 р., box 30, file 596). Стаття залишилася незакінченою, декілька її варіантів зберігаються в архіві автора (box 15, file 352). В цьому архіві зберігаються численні матеріали до дослідження історії Закарпаття (box 15, files 348–352; box 16, files 353–358, 360–382).