Читать «"Злато Сонця, синь Води": спроба епосу» онлайн - страница 33
Альварсон Хаген
Принаймн╕ поки що.
╤ це за умов, коли р╕вень дов╕ри до чинно╖ влади, може, не коло пл╕нтусу, але явно не вищий, н╕ж р╕вень дов╕ри до попередник╕в.
Народ осяга╓ себе, ╕ любить Укра╖ну, свою Мат╕р, а не конкретн╕ посади ╕ персони на тих посадах. ╤ це вида╓ться добрим знаком. Виходячи з цього, гадаю, "Злато Сонця, синь Води" - це книга, що з'явилася дуже вчасно. В так╕ часи, коли зда╓ться, що всесв╕т висить на волосин╕, коли зда╓ться, що ще трохи, ╕ розчарування та в╕дчай переможуть, дуже важливий отакий наратив - позитивний, моб╕л╕зуючий, мотивац╕йний. Важливий геро╖чний прецедент, зв'язок ╕з пам'яттю, що вважалася втраченою, в╕дчуття, що легенди та ╖хн╕ геро╖ не вмирають, а лише в╕дроджуються, мов озим╕ жита, мов весняне сонце, мов син╕ води, що ламають найм╕цн╕шу кригу. Важлива згадка про власну сутн╕сть ╕ про обов'язок перед живими, мертвими ╕ ненародженими.
Ну ╕, звичайно, про те, щоб, як сп╕вають брати-б╕лоруси, "не быць скотам".
╤ хай там як, але в одному я впевнений: "Злато Сонця, синь Води" не лише вдала спроба епосу, а ще й гарний тест. Зна╓те, такий соб╕ детектор на бидлуватого чолов╕чка. ╤ це також дуже на час╕. Враховуючи кон'юнктуру.
Прим╕тки
) Переклад з ф╕нсько╖ ╢вгена Тимченка.
) Терм╕н досл╕дника Володимира Буряка, що познача╓ потенц╕йну здатн╕сть тексту до актуал╕зац╕╖ поза темпорально-кон'юнктурними обмеженнями; здатн╕сть тексту "працювати на В╕чн╕сть".
) Це там, де йдеться про викрадення бика з Куальнге та ╕нш╕ знаменит╕ ╕рландськ╕ саги.
) Хоча деяк╕ досл╕дники вбачають вплив згаданих твор╕в ╕ на драв╕д╕йську л╕тературу.
) Michael Meyer,
) Тут ╕деться водночас ╕ про етн╕чне, ╕ про пол╕тичне забарвлення цього терм╕ну.
) П╕сля двох катастроф, перша з яких - пад╕ння Хараппи ╕ Мохеджо-Даро, спасиб╕ ар╕йцям, а друга, власне, змальована в сам╕й "Махабхарат╕".
) Визначення "самопальне", та л╕пшого я для вас не маю.
) Рос╕йськ╕й, в принцип╕, також, але кому в╕д того легше?
) Бо була ще й перша, про яку зазвичай забувають, коли Володимир вел╕в
) Вт╕м, маю п╕дстави вважати, що йдеться про Укра╖ну доби енеол╕ту (к╕нець Трип╕лля та рух ╕ндо╓вропейц╕в).
) Зг╕дно сучасно╖ класиф╕кац╕╖ дум. Ц╕каво, до реч╕, що дума як жанр поста╓ вже в якост╕ уламку розвиненого геро╖чного епосу княжо╖ доби, який ми втратили, а не як первинний матер╕ал для епосу.
