Читать «Перекручена реальність» онлайн - страница 115

Ірина Солодченко

– Ти пам'ятаєш діда з четвертого поверху?

– Звичайно… Відставник…У нього ще є звичка говорити, коли з ним у ліфт сідаєш: «Дякую, що підвезли». У сенсі, що я його підвезла до четвертого поверху…

Потупцювалася біля дверей і додала:

– Гумор такий…

– Добре, іди…

Жінка на цирлах вийшла, а Серьожа провів її поглядом…. Вона сама – донька радянського віршара, тож не з чуток знає, як працюється літераторам… І тут згадав Кетрін – співробітницю англійського культурного центру, з якою познайомився на презентації книжки Мурахіна “Дельфін у ванній кімнаті”… Час дружини Маші плинув…. Тепер інший час, інші критерії… Тесть – давно в могилі, і навіть з підручника його викинули…. Так… Не відволікатись… Знову намотав червону нитку на палець, і пішло… Дід всім буде говорити: «Дякую, що підвезли», і це буде його дивацтвом, фішкою. Якось дід Дискарь проходив повз автостоянку, там була якась драчка, і він впізнав лейтенанта, з яким разом служив в екзотичній країні. Якій? Ірак – близько по часу, дід там не катить. Чечню й Афганістан бодай не чіпати, він дотепер сахається арабів-студентів. Африка! Ось патичок-рятівничок! Вона ще Юліана Семенова рятувала та й цього… журналіста Серьогіна з «Бандитського Петербургу». Африка – це далеко, екзотично і не так лячно. Країна Зімсонго… Старий з лейтенантом там служили… Банально, проте … Піде… Потім дід довідався, що його лейтенанта марно засадили і почав своє розслідування. Але дід, хоча й дивакуватий, та полюбляє перепитувати… Його підвозять до четвертого поверху та…

… Сухо… Конче необхідна la femme. Там, де la femme, там l'amour. Тобто обов'язковим напарником на похваті і повною його протилежністю буде молода дружина. Згадав знову діда Дискаря і не уявив поруч з ним молоду дружину. Онученяти теж… Нікого…Пустеля Сахара… Та дарма… Напарником буде молода дружина. І крапка. Вона йому зраджуватиме, і це додасть гостроти й психологичності його твору. Його так і назвуть – «психологічний детектив». Отже, молода…. Баба нещодавно померла, а тут по сусідству – на квартирі дівчина, яка приїхала із села… Він згадав зятя і впевнено вивів – «з Жабуринівки». В місті вона працює на приватній фірмі, та особисте життя не складалося, а орендна плата росла… Дівчині нічого не лишалося, як знюхатися з бездітним стариганом заради квартири. Дід навіть іноді сходив на шлюбне ложе, та особливо тим не дошкуляв, але і прелюбодіяти молодусі суворо заборонив. Так…Саме заборонив, щоб потім, коли вона, безумовно, зрадить, з'явиться гострота сюжету. Та так і до кіна дійде! А в кіно адже платять за кожний постріл! Виходить, дамо старому в руки пістолета, а його баба…тобто фарбована білявка Лара ставитиме маразматичні запитання, а дід буде їй усе розтлумачувати. Додамо дурноголових міліціянтів та прителепкуватих суддів, неспроможних зв'язати докупи дві події… Лишається навести підозру на когось безвинного, а потім його прибрати… Та то вже по ходу сюжету… Забаров буде в нас Журкіним… Дамо йому спочатку повне алібі. Алібі… Яке там алібі? … Та з цим упораємося.