Читать «Чорна пантера i бiлий медвiдь» онлайн - страница 19

Янсон (спокiйно). Краса вигра .

Мулен. Ще хто?

Сафо. I я на жирову кралю десять франкiв.

Рита. Ого! Швидше, Мулене!

Мулен. Ще хто? Нiкого? Одчиняю колоду. (Да  направо й налiво).

Сафо. Жирова краля! Програла!

Мулен. Побита!

Янсон (спокiйно). Краса вигра .

Рита. Ну, Бiлий Медведю? Хто кого: чи Мулен тебе, чи ти Мулена?

Мулен. Раз-два. Раз-два. Червоний король. Побитий. Шiсть поцiлункiв! Прошу. Хто ставить?

Кардинал (виймаючи гаманця). Гм! Я волiв би, дитинко, щоб ти грала на поцiлунки. (Да  грошi).

Сафо. Он я-як? Ах, ти ж... Ну, чекай!

Рита. Два зразу на червоного короля! Кiнчать -так кiнчать!

Мулен (в захватi). Чудово! Ще хто?

Янсон. Сто на жирову кралю.

Сафо. Я десять на неї!

Мулен. Чудово! Одчиняю колоду. Раз-два. Раз-два. Раз-два. Червоний король. Побитий. Вiсiм поцiлункiв!..

Сафо. Далi ж, далi! Що за свинство!

Мулен. Ах, далi... (Зда ).

Рита. Бiлий Медведю! Побива  тебе Мулен! Та що ти все п' ш? Ти б краще пограв! Га? Не хочеш? Останнi два поцiлунки ставлю... (В голосi мука i одчай завзяття). Прощайся. Ну?

Корнiй помалу вста  й пiдходить до столу, заклавши руки в кишенi.

Мулен (з легкою тривогою, але й з викликом дивиться на нього). Месь  Корнiй хоче грати?

Корнiй. Нi, хочу дивитись.

Рита. Тiльки дивитись?

Сафо (незадоволено). Е, я не хочу грати, як так.

Кардинал. То найкраще, дитинко, давай сюди грошi. То не наша гра.

Мулен (до Рити). Ну? (Випива  склянку вина).

Рита (вста . Глухо). Уже вiсiм? Бiльше нiхто не хоче грати?.. Ну, розумi ться. Значить, зараз кiнець?

Ну!.. Зна те що, Мулене: або квит на все, або... кiнець грi i... всьому. Хочете?

Мулен (хвилюючись). На все квит чи тiльки на поцiлунки?

Рита. Ха-ха-хаї I тут торгу ться. Нi, за рукавички, що ви сьогоднi купили, я вам зостанусь винна п'ять франкiв! Кiнець або так, або так! Ну?

Мулен. Добре. На червоного короля?

Рита. На червоного короля!

Мулен (здушено). Одчиняю колоду. Раз-два. Раз-два.

Корнiй. Стiйте. (Дуже хвилю ться, хрипло). Нi, нiчого... здавайте!

Рита. Що ти хотiв? Що ти хотiв? Чекайте, Мулене! Що ж ти хотiв, говори скорiше! Ну? Ну, що? Ну, говори ж, ти!

Корнiй. Нiчого, далi...

Рита (дико). А-а! Ну, так далi, Мулене, далi, швидше кидай подлого червоного дурня! Швидше ж, ну!.. Руки дрижать, - теж мужчина!

Мулен (трясучись весь). Раз-два. Раз-два. (Всi напружено слiдкують).

Рита. Швидше! Швидше!

Мулен. Червоний король! Побитий!

Рита (тихо опускаючись на стiлець). Ну, от i кiнець. Побитий. (Заплющу  очi й сидить як мертва). Тепер кiнець.

Корнiй (хрипло, голосно). Ну, а тепер весь квит на мо  полотно... На полотно. Ну?

Мулен (розтеряно). На полотно?

Рита хутко пiдiйма ться й напружено застига .

Корнiй. Так, на мо  полотно. Не варте?.. Програю, ваше полотно i... Чорна Пантера. Виграю... мо  полотно... i... Чорна Пантера.

Рита (гордо). Чорна Пантера не програ ться! Я йду за Муленом. Ходiм!

Корнiй (тихо). Я не скiнчив же... Я хотiв сказати: "i Чорна Пантера буде вiльною". Вона може й тодi пiти з Муленом. (До Мулена). Ну? (Мулен вага ться).

Снiжинка (обурено). О, крамар паскудний! Та грайте ж!

Мулен (з кривою посмiшкою). Добре! На що ставите?