Читать «Чорна пантера i бiлий медвiдь» онлайн - страница 18

Винниченко Володимир

Голос од музикiв:

- Готовi!

Публiка товпиться крiзь колони. Снiжинка щось говорить Корнi вi, але той понуро дивиться на Риту..

Рита. Ну, Мулен, почина мо?

Мулен. Я весь тут.

Рита (плеска  в долонi музикам). Алло!

Музики грають. Рита й Мулен танцюють. Дедалi то з бiльшим запалом, якоюсь дикою, п'яною жагою i майстерством.

Снiжинка (захоплено вста  й жадно слiдку . До Корнiя). Вона гарна. Медведю! Вона страшно гарна! Рита. Швидше, музики!

Корнiй п' , але не зводить очей з Рити. Кулаки його машинально стискуються. Вiн то схопиться, то знов сяде. I знов п'  чарку за чаркою.

Рита. Фу, годi!.. (Важко дихаючи, пiдбiга  до Корнiя). Ну що? Гарно танцювала? Га?

Снiжинка. Чудово, Рито!!!

Рита (не звертаючи на неї уваги). Ну? Не думав, що я можу, га? Xa-xa-xa! Думав, тiльки пелюшки мити можу? Що ж ти мовчиш? Подоба ться, кажи?

Корнiй сильно ставить чарку на стiл, не одповiда .

Рита. Ха-ха-ха! Обережно, чарку розiб' ш, двадцять сантимiв кошту , не хватить заплатити. Ха-ха-ха! (Обходить). Мулене, дякую! О, дякую.. Ну що, Мiгуелес, може, ви зо мною хочете? Ах, ви не вмi те! Ну, не треба... А публiки скiльки. (До неї). Цiкаво, правда? Ха-ха-ха! (Публiка розходиться, балакаючи).

Штiф. Ви чудово танцювали, це щось надзвичайне. У вас така пластика...

Рита. Невже? Пластика? О, у мене пластика, ха-ха-ха!.. А ви не п' те? Панове, мусите всi пити, бо буду сердита. Блек, пийте, я не хочу, щоб коло мене були тверезi очi! Мусите всi п'янi бути.

Блек. У п'яного, мадам, очi бiльш тверезi, нiж у тверезого.

Рита. Все одно! Мулен... О, мiй Мулен... якi в тебе зараз чудовi очi. Бiлий Медведю! Подивись, якi очi у месь  Мулена. Подивись. Мулен, покажи мо му мужу, якi в тебе очi зараз... Маслянi, жаднi, ха-ха-ха! Такi i в мого мужа були колись... Що ви, панове, шепочетесь? Не вiрите? Спитайте у мого мужа. А Мулен все так же дивиться... Одурiв, правда? Але чекай, ти ще рано дивишся... так. А це забув... (Вийма  з-за корсажа карти). Хочеш грати?..

Мулен (з викликом). Хочу!

Рита. А? Не боїшся вже?

Мулен. Все одно. Чим швидше, тим краще! Давай!

Рита. О? А я не хочу... Панове, хто хоче з нами в карти грати? У нас гарна гра. Ми гра мо з Муленом на поцiлунки. Кожний поцiлунок мiй кошту  сто франкiв або одна нiч любовi.. Але я на поцiлунки тiльки з моїм Муленом граю. Вже програла йому п'ять поцiлункiв, ще п'ять i... i... я твоя? Правда? Amie, га? Ха-ха-ха! Чу ш, Бiлий Медведю? Хочеш грати з нами?.. Але, бiдний, чим же ти гратимеш? Хiба полотном? Ха-ха! Ну, Мулен! Граймо! Панове, хто хоче? Мiгуелес? Блек? Кардинал?

Сафо. Я хочу грати!

Рита. О? Чудесної Теж на поцiлунки?

Сафо. О, нi, я на грошi. Кардинал, я хочу грати.

Мулен. Штiфе! Грай! Ставка - скiльки хто хоче. Гра - штос.

Всi тихо мiж собою балакають. Пiдходить Янсон.

Рита. Поцiлунок на червоного короля. На тебе, Бiлий Медведю! Ха-ха-ха!

Мулен. Ще хто?

Янсон. На жирову кралю сто франкiв або один поцiлунок.

Снiжинка (схопившись вражено). Янсоне, це що?